Активіст Українського культурного центру в Сімферополі Михайло Батрак всього на кілька днів приїхав на материкову частину України. Адміністративний кордон перетнув як завжди з українським паспортом – від російського документа відмовився ще у квітні 2014 року.
Після появи на півострові "зелених чоловічків" Михайло думав про переїзд з Криму, але вирішив залишитися. Тепер він моніторить політичні процеси на півострові. З його публікацій в соціальних мережах можна дізнатися, на якому етапі справи українця Володимира Балуха, який встановив на стіні свого будинку табличку з новою назвою вулиці "Героїв Небесної Сотні", Ігоря Мовенка, побитого в Севастополі співробітником колишнього "Беркута", кримського правозахисника Сулеймана Кадирова.
Як розказав активіст в інтерв'ю "Главреду", його самого представники ФСБ на півострові кілька разів викликали на допити, а прокуратура вручала різного роду попередження.
"Тоді, в лютому 2014 року, спочатку ми ще навіть і не думали, що все обернеться так. Здавалося, що це якісь політичні ігри наших чиновників, їх спроба утриматися у владі після Майдану. А коли 27 лютого побачили російських військових, які брали адміністративні будівлі, в тому числі кримський парламент, тоді з'явився страх, адже стало очевидно, що відбувається процес захоплення територій. Відчувалося, що навколо щось незрозуміле, страшне, чуже. Гидко було, страх. Всі сиділи на валізах, думали: їхати чи залишатися, чекали, чим усе закінчиться. Ніхто не міг навіть уявити, що буде з активістами, які почнуться репресії", - зазначив Батрак.
На питання, чому залишився в Криму, Батрак відповів: "не можу чітко сказати. У квітні 2014 року написав відмову від російського громадянства. Був складний процес – ніхто не знав, куди йти, щоб це зробити. Не було детальної інформації".
Щодо показового процесу над кримським активістом Ігорем Мовенком, якого побили за наклейку батальйону "Азов" на велосипеді, Батрак зазначив: "Так, і його побив біля супермаркету в Севастополі представник колишнього українського "Беркута". Зараз він є співробітником російського "Омона". Травми були досить серйозні – переломи кісток черепа, перелом носа, травма ока, яка досі дає про себе знати – розірвані судини, капіляри. Ігор написав заяву на цього співробітника. Але кримінальну справу проти нападника порушено не було. Відбувся суд над Ігорем за поширення "нацистської символіки". Це було перша адміністративна справа Ігоря. Пізніше до нього прийшли з обшуком – додому і на робоче місце. В результаті вилучили техніку. Ті, що прийшли, заздалегідь знали, що Ігор писав повідомлення у групу "Крим – це Україна". Ці коментарі були визнані екстремістськими".
Читайте такожСобчак вже їздила до Криму без згоди України
На питання, чи не страшно жити в Криму, активіст спокійно відповідає, що просто звично стало.
"Було дуже страшно. Періодично викликають на допити в ФСБ, прокуратуру. Приносять додому застереження про неприпустимість екстремісткої діяльності. Зрозуміло, всі знають, чим я займаюся, про що думаю. І допити і обшуки бувають на кордоні", - сказав він.
На думку активіста, Крим сьогодні виглядає дуже депресивно.
"Навіть проросійськи налаштовані громадяни зрозуміли, що це зовсім не те, що вони хотіли бачити на півострові, не те, що їм показували по телевізору. Але визнати свою помилку вони не можуть – ідеологічний вибір був зроблений, тому повертатися емоційно важко. Кожен місяць хтось із активних людей виїжджає з Криму через переслідування. Загалом, веселощів мало.
Щось будується, щось руйнується. Багато питань пов'язано з природоохоронною сферою. Вирубуються ліси, будуються траси, зокрема, "Таврида", забудовується узбережжя в Севастополі, мис Фіолент віддається під забудову церкви, відкриваються нові кар'єри – добувається щебінь для будівництва траси і керченського мосту. Екологи кажуть, що завдають шкоди природі Криму. А ще будують новий термінал аеропорту. Для чого, не зрозуміло, якщо зараз літаків в Крим прилітає куди менше, ніж до 2014 року. Може, гроші освоюють так.
Від "приходу" РФ стало краще лише пенсіонерам. У них розмір пенсії збільшився. Але виплати вище тільки у тих, хто вийшов на пенсію до 2014 року, і кому за вигідним тарифом перерахували – приблизно 6-10 тисяч у перерахунку на гривні. Хоча і в Україні теж підвищили. Але в Криму ж цього ніхто не знає. Ті, хто йде зараз, отримує приблизно як на материку, а ціни набагато вищі", - зазначив Батрак.
Про справу Олега Сенцова і Володимира Балуха в Криму знають мало:
Читайте такожСенцов зник з колонії на Уралі
"Російські ЗМІ про справу Балуха нічого не говорять. І кримські теж. "Грани.ру" або "Медиазона", які пишуть, не рахуються – вони закриті на території Криму. Та їх і не читає велика кількість людей. Ті, кого слухають і дивляться, мовчать. Про Сенцова проскакувала інформація, тому що вони не могли уникнути появи такої резонансної події, включилися в захист представники культури з РФ. А так пишуть, що затримали і судять кримських терористів. Ні імен, ні прізвищ немає, як і інформації за яких обставин відбувалося затримання. Багато жили з цими "терористами" по сусідству. Хтось тренував їх дітей. Ось взяти хоча б справу Абдулаєвих. Двох братів Теймура і Узеіра судять за участь в "терористичній організації "Хізб ут-Тахрір". Вони були тренерами з тхеквондо, тренували велику кількість кримських дітей, працювали в школі, їх всі знають з позитивної сторони. І тут раптом їх судять. Звичайно, у людей виникає питання: як так може бути, що людина, яка тренувала наших дітей, раптом виявилася терористом? Замислюються. Але це поодинокі випадки. Та й про суди вони знають з чуток, ніхто не читає інтернет, не моніторить ситуацію", - розказує Батрак.
Що стосується того, у чому причина подій, які відбулися в Криму в лютому-березні 2014 року, Батрак відповідає однозначно: "Україна мало уваги приділяла Криму, і не помічала, що Росія була надміру уважна до нас. "Севастополь. Крим. Росія", - це гасло з'явилося не в 2014 році, а набагато раніше. У нас всі фестивалі проходили під російськими прапорами з георгіївськими стрічками. Ніколи в Криму українських прапорів не було так багато, як російських. Грунт готувався давно. Якщо під час Геннадія Москаля (у 2006 році був Постійним представником президента Віктора Ющенка в АР Крим, - Авт.) це ще якось припинялося, то, коли прийшла "Партія регіонів", все почалося з новою силою, і тоді влада або не приділяла цьому питанню уваги, або це були цілеспрямовані дії. Все ж "регіонали" стали членами партії "Єдина Росія", а КПУ перетворилася в частину КПРФ", - підсумував активіст.
