Як передає кореспондент УНІАН, у засіданні колегії суддів Шевченківського районного суду Києва в справі Попова оголошено перерву у зв'язку з тим, що суд пішов приймати рішення за клопотанням захисту екс-голови КМДА щодо повернення обвинувального акту прокуратурі.
Зокрема, як зазначив в ході судового засідання адвокат Попова Микола Карнаух, обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК. Він зауважив, що сторона обвинувачення не довела злочинний умисел Попова, його зв'язок з іншими фігурантами справи про побиття мітингувальників 30 листопада 2013 року.
Більшість адвокатів потерпілих виступили проти повернення справи на дорозслідування у прокуратуру.
Як повідомляв УНІАН, Генеральна прокуратура 13 лютого заявила про передачу до суду обвинувального акту в кримінальному провадженні щодо колишнього голови Київської міської державної адміністрації Попова.
Читайте такожЕкс-голова КМДА Попов зайнявся бізнесом і в політику не повернеться
Попов обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340 (незаконне перешкоджання проведенню зборів та мітингів, вчинене за попередньою змовою групою осіб), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 365 (пособництво у перевищенні влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу) Кримінального кодексу України.
За даними ГПУ, досудове розслідування встановило, що в ніч на 30 листопада 2013 року Попов, діючи за попередньою змовою з колишнім заступником секретаря РНБО Володимиром Сівковичем, тодішнім начальником ГУМВС України в Києві Валерієм Коряком та іншими на той час високопосадовцями, надав вказівку про завезення на Майдан Незалежності у Києві комунальної техніки для встановлення новорічної ялинки, а Коряк, у свою чергу, використовуючи цю обставину, віддав наказ про розгін мирного мітингу працівниками полку міліції особливого призначення «Беркут», які жорстоко побили мітингувальників. Внаслідок цих протиправних дій понад 80 громадян отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.
Довідка УНІАН. Наприкінці листопада 2013 року відмова української влади від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом стала першопричиною виникнення наймасовіших за всю сучасну історію держави протестів. Зокрема, Кабінет міністрів України 21 листопада 2013 року прийняв рішення призупинити процес підготовки до укладення Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом, що мала бути підписана на Вільнюському саміті «Східного партнерства» 28-29 листопада.
Після побиття спецпризначенцями «Беркуту» в ніч на 30 листопада 2013 року десятків студентів на Майдані Незалежності в Києві на вулиці міст України вийшли сотні тисяч громадян.
Акції протесту, що тривали з кінця листопада до кінця лютого 2014 року, отримали назви Євромайдан, Майдан, а пізніше – Революція гідності.
