Чи вистрілить Мінськ собі в ногу: якими будуть наслідки економічного зближення Росії і Білорусі

Ігар Тишкевич
14:24, 19 вересня 2019
Політика
2413 2
Думка

Говорячи про зближення російської та білоруської економік, передусім потрібно розібратися із плутаниною у термінах. Чомусь в Україні заговорили про об’єднання двох економік. Однак насправді навіть у російських джерелах немає слова «об’єднання». Я міг би посперечатися будь з ким, хто говорить про об’єднання. Якщо ви знайде в матеріалі російського видання «Коммерсантъ», з публікації якого і почалися всі ці розмови, словосполучення «об’єднання економік», ви заслуговуватимете на великий приз.

Цей приклад мені дуже нагадує старий радянський анекдот.

Автобус. Чоловік звертається до молодої жінки: «Рыбка, иробей, пожалуйста талончик!». Жінка розмірковує: рыбка, значит, акула; акула, значит, с зубами; с зубами, значит, собака; собака, значит, сука... «Граждане, он меня сукой обозвал!!!».

Це гарно відображає систему роботи українських журналістів. Йдеться про «інформаційну війну». Насправді навіть слово «конфедерація» у матеріалі «Комерсанту» було використане у значенні, що заплановане дуже схоже на конфедеративний устрій. Але у підсумку українські ЗМІ подали це так, що Україна і Білорусь утворять конфедерацію, а зараз йдеться про об’єднання економік. Якщо так, то про яку якість журналістської роботи йдеться…

Насправді зараз йде мова про інше. Білоруська та російська сторони прийшли до певної «дорожньої карти» і певних положень угоди про зближення законодавства держав в економічній галузі.

Півроку тому, коли в Білорусі був посол Росії Бабич, українські ЗМІ говорили про політичне об’єднання Росії та Білорусі. І вже тоді, на початку цього року, я говорив, що Білорусь буде заговорювати політичні питання, переводячи розмову на компроміси в економічній галузі, і ці компроміси носитимуть довгостроковий характер, тобто вони потребуватимуть дуже багато часу на погодження.

Білоруська та російська сторони прийшли до певної «дорожньої карти» і певних положень угоди про зближення законодавства держав в економічній галузі

Про що йдеться зараз? Говорячи про зближення законодавства в економічній галузі, зокрема, про зближення цивільних кодексів. Перепрошую, але Цивільний кодекс Білорусі налічує, якщо не помиляюся, 490 сторінок. Ви можете уявити, скільки часу можна обговорювати зближення цивільних кодексів? Це буде безкінечний процес!

Лукашенко сьогодні проводить політику, спрямовану на те, щоб у Білорусь прийшли інші центри сили. Так, нещодавно зі Сполученими Штатами він домовився про відновлення роботи дипломатичних представництв.

Тому у перемовинах із Росією задача Лукашенка зараз – зняти політичну складову питання і розпочати економічну складову та грати при цьому в ту саму гру «лозунги в обмен на деньги», яка була сформульована ще на початку 2000-х років. У цій грі Білорусь буде говорити про начебто своє прагнення посилити Союзну державу, про бажання економічної інтеграції з Росією, і при цьому буде дуже-дуже довго домовлятися щодо конкретних планів.

З того, про що писав «Комерсант», скоріше за все, буде реалізований один крок, причому дуже швидко – це гармонізація законодавства щодо захисту закордонних інвесторів. При цьому білоруське законодавство буде наближатися до російського. Бо це справді варто зробити, з точки зору інтересів Білорусі.

Над питанням податкового кодексу працюватимуть робочі групи, які будуть дуже довго домовлятися, напрацьовувати різні «дорожні карти», як це було в 2006 і в 2013 роках. Таким чином, вони просто намагатимуться саботувати практичну складову процесу.

У будь-якому разі, Російська Федерація починає грати в Білорусі в довгу. Вона намагається через зближення економік прийти до формату, в якому російський бізнес на тлі санкцій з боку інших держав прийде в Білорусь і скупить білоруські активи, оскільки інших конкурентів там немає.

Тому у перемовинах із Росією задача Лукашенка зараз – зняти політичну складову питання і розпочати економічну складову та грати при цьому в ту саму гру «лозунги в обмен на деньги», яка була сформульована ще на початку 2000-х років

Саме тому Білорусь проводить політику виходу з-під санкцій, намагається втягнути Китай як гравця на свою територію і проводить політику зближення з США.

Росія, безумовно, намагатиметься посилити вплив на енергетику, нафтопереробну і хімічну галузі, на електроніку та машинобудівельну галузь. Це те, на що зав’язана російська оборонка. Це – критичне для Росії питання, тому вона спробує це зробити. І питання тут буде в тому, наскільки Білорусь буде спроможною противитися цим зазіханням.

Усе це поки що не становить небезпеки для України. Для України це буде небезпечним лише в одному випадку: якщо Білорусь піде шляхом «пострілу собі в ногу» – швидко, за півроку-рік, гармонізує з Росією підходи щодо санкцій. В цьому випадку Білорусь потрапить у політичну пастку, тому що вона буде змушена вводити аналогічні російським контрсанкції щодо ЄС, і тоді потрапить під санкційний тиск з боку Євросоюзу також. Але складається враження, що у Мінську ці ризики розуміють.

Ігар Тишкевіч, експерт програми «Міжнародна і внутрішня політика» Українського інституту майбутнього

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter