Забути принцип «що я з цього матиму?» - Київській області потрібне повне перезавантаження перед місцевими виборами

Олег Дунда
17:40, 01 жовтня 2019
Політика
2100 0
Думка

Я став депутатом від 91-го мажоритарного округу Київської області 21 липня і наступні місяці придивлявся до місцевих еліт: вислуховував їхні пропозиції та прохання про допомогу, вникав у тони помиїв, які вони ллють одне на одного. І зрозумів, що єдиний політичний інтерес, який у них залишився незалежно від партійної приналежності, – це гроші місцевих бюджетів. Більшість депутатів облради і райрад так чи інакше запустили руки в бюджети своїх регіонів. І це найбільша проблема в Київській області, та й у інших регіонах також. Моя команда вже закінчує формування «корупційної бази даних» щодо кожного депутата в моєму окрузі.

Друга проблема – кумівство і свояцтво. Незважаючи на зовнішні суперечності, опозиція приятелює із владою, влада – з опозицією. Суцільна кругова порука. Береш перелік депутатів обл- і райрад 15-річної давності - а там ті ж самі люди, що й зараз. Змінюються тільки назви партій, від яких вони обираються у владу. Я спостерігав парадоксальну ситуацію. В одній райраді двоє братів: один депутат від влади, другий - від опозиції. Мені навіть цікаво стало, як вони між собою спілкуються поза сесійною залою. І ці упирі вже звикли, що як би не змінювалася центральна політична влада, вони всі залишаються на місцях і з усіма домовляються. Відповідно вважають, що у них є «ярлик» на подальше «годування» на місцях.

Все це призводить до повальної безкарності. Я почав збирати статистику по області й жахнувся. У київському регіоні за останніх 15 років утворилося понад 700 недобудов. Всі розуміють, для чого це робиться: завищують витрати, крадуть гроші, а для того щоб уникнути відповідальності, об'єкти не добудовують, ставлять нібито на консервацію, де їх нібито розкрадають. А потім спробуй розберися: що було, а чого не було. Повторюся, понад 700 недобудов, і до багатьох з них мають відношення будівельні компанії, пов'язані з нинішніми депутатами Київоблради.

Місцеві еліти, зашкарублі за роки правління, будь-якого нового губернатора намагаються посадити в «теплу ванну»

У будь-якого чиновника або депутата, якщо він достатньо часу при владі, починає атрофуватися почуття реальності. Він починає вважати, що все вже добре і його все влаштовує. В підсумку - розвитку немає, регіони депресують, проблеми не вирішуються. А чого раптом їх вирішувати? Вони і 5 років, і 10 років тому були. Якось самі розсмокчуться. Мало того, місцеві еліти, зашкарублі за роки правління, будь-якого нового губернатора намагаються посадити в «теплу ванну». Що, власне, і сталося з нинішнім головою Київоблдержадміністрації Михайлом Бно-Айріяном.

Кілька днів тому я нарешті поспілкувався з губернатором Київської області. Він скаржився, що у нього немає повноважень. Я навів йому приклад дніпропетровських губернаторів Юрія Єханурова і Віктора Бондаря, одеського - Ігоря Палиці, які в абсолютно токсичній атмосфері з вороже налаштованими облрадами змогли за пару місяців змусити їх працювати. Бно-Айріян за пару місяців не зміг навіть заступників собі призначити, не кажучи вже про те, щоб протидіяти облраді в бажанні нагрітися на підвищенні тарифів.

Найбільше мене здивувало його глобальне нерозуміння ситуації. Він вважає, що політичну відповідальність за підвищені тарифи нестиме облрада. Він щиро не розуміє, що люди не знають облради, люди знають губернатора і президента. Коли люди побачать у своїх платіжках підвищення, вони не будуть звинувачувати облраду. Вони, перш за все, подумають про губернатора Бно-Айріяна і про президента Володимира Зеленського, який його призначив.

Для того щоб змінити ситуацію, потрібне повне перезавантаження місцевої влади. Але просто проведенням чергових або позачергових виборів цю проблему не вирішити. При збереженні нинішніх розкладів після наступних виборів ці ж «безсмертні» товариші, але вже з іншими бирками, будуть так само сидіти в своїх райрадах та облрадах. І нічого не зміниться. У нас, по суті, феодалізм на місцях, коли місцеві начальники «грають» свої території, а люди просто виють від цього.

Потрібен губернатор зі сталевими яйцями, який готовий піти на конфлікт з місцевими елітами

І для того щоб люди розуміли, що влада не від Бога, треба цих товаришів на корені зрізати. Потрібен губернатор зі сталевими яйцями, який готовий піти на конфлікт з місцевими елітами, зачистити облраду та райради і змусити їх працювати як слід. Сісти разом із прокурором області, начальником МВС, начальником обласної Податкової і зайнятися нарешті корупцією у місцевій владі. Ці ж люди крадуть вже не соромлячись, не вигадуючи хитромудрих схем.

Загалом я за децентралізацію. Держава повинна якомога менше втручатися в місцеву владу і бізнес. Але в будь-якому правилі є винятки. Проблеми в Київській області загострилися настільки, що їх можна вирішити тільки диктатурою. Губернатор повинен стати диктатором до наступних виборів. Як на Донбасі. Ми ж не можемо зараз провести там чесні вибори. Всі розуміють, чим це закінчиться. Для того щоб провести там вибори, треба все зрізати, почистити – і тоді забезпечувати народне волевиявлення. Так само і в Київській області. Єдина відмінність між цими регіонами – те, що тут не стріляють.

Після цього повертаємося до демократії, проводимо вибори – і нові місцеві еліти будуть займатися регіоном. По-новому. Бо будуть пам'ятати, що трапилося з попередніми. Депутати, які прийдуть, повинні назавжди забути про питання «Що я з цього матиму?»

В підсумку отримаємо божевільну економію коштів місцевих бюджетів, які можна спрямувати на розвиток інфраструктури регіону. А це дасть поштовх до розвитку бізнесу, створення робочих місць, зростання зарплатні й наповнення, знову ж таки, бюджету. І, можливо, тоді нам не треба буде так сильно чекати іноземних інвестицій. Може, частину ми зробимо самі?

Олег Дунда, народний депутат

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter