Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір заявляє, що законопроект про протидію дезінформації є проблематичним.
Як передає кореспондент УНІАН, про це він сказав на прес-конференції у Києві.
Дезір зазначив, що в рамках візиту в Україну обговорював законопроект про протидію дезінформації.
«Ми вважаємо, що він не є добрим підходом до цього питання, і що це не матиме ефективності і може завдати шкоди свободі слова і свободі медіа. Ми повністю розуміємо потребу боротьби з дезінформацією, особливо у контексті України, конфлікту довкола України і в Україні. Це те, чому усі країни-учасниці ОБСЄ, і я думаю усі країни світу, мають протидіяти. Існує багато маніпуляцій інформацією, які стають усі більшою мірою розвинутими. І це може мати дуже серйозний вплив на багато аспектів соціального життя, безпеки країни», - сказав він.
При цьому Дезір зазначив, що дуже важливо, аби держава і журналістська спільнота розробили стратегію протидії різним видам дезінформації.
«Але ми стурбовані стосовно декількох положень цього законопроекту», - сказав він і додав, що повідомив про цю стурбованість сьогодні міністру культури, молоді та спорту України Володимиру Бородянському.
Зокрема, стурбованість стосується того, що спеціальна державна комісія буде моніторити медіа контент, і вона матиме право встановлювати, що саме є дезінформацією, і відповідно ініціювати процедуру, яка вестиме до запровадження санкцій, і зокрема, до штрафування або блокування ЗМІ в онлайн.
Читайте такожРазумков запевнив, що законопроект про медіа буде доопрацьовуватись
Також Дезір стурбований тим, що законопроект передбачає кримінальні обвинувачення та санкції (які можуть встановлювати дуже значні штрафи), а також довготермінові тюремні ув'язнення.
На його переконання, держава надзвичайним чином буде втручатися у контент і репутацію ЗМІ, а також діяльність журналістів.
«Саме тому ми вважаємо, що у нинішньому вигляді законопроект є проблематичним для свободи думки і свободи медіа. Ми не вважаємо, що він буде ефективним у протидії дезінформації, але має великий потенціал бути пагубним для діяльності вільних медіа», - заявив Дезір.
На його думку, потрібно приділити більше часу консультаціям і обговоренню цього законопроекту з представниками медіа-спільноти та журналістськими об'єднаннями.
«Журналісти перебувають на передовій у боротьбі з дезінформацією, і має бути започаткована інша стратегія, яка буде покладатися більше на вільну і незалежну пресу. І з цієї причини я вважаю, що від цього законопроекту у такому вигляді треба відмовитися», - сказав Дезір.
Як повідомляв УНІАН, 17 січня Міністерство культури, молоді та спорту опублікувало основні положення законопроекту про протидію дезінформації. Обговорення документа триватиме місяць, після чого відбудеться розгляд урядом і Верховною Радою.
Пропонується запровадити в Україні інститут уповноваженого з питань інформації, який здійснюватиме моніторинг інформаційного простору, реагуватиме на заяви про дезінформацію, звертатиметься до судів та правоохоронних органів, якщо виявлятиме ознаки дезінформації.
Так, за поширення дезінформації, за умови добровільного спростування, починаючи з третього факту порушення протягом одного року, каратиметься накладанням штрафу у розмірі 1 тис. мінімальних зарплат (з 1 січня МЗП складає 4 тис. 700 грн, відповідно – 4,7 млн грн) за кожен випадок порушення.
Поширення дезінформації за відсутності добровільного спростування тягне за собою накладення штрафу у розмірі 2 тис. МЗП.
Менші штрафи – у розмірі 5 МЗП чи 20 МЗП пропонується накладати, наприклад, за нерозміщення або несвоєчасне розміщення відповіді щодо дезінформації за заявою уповноваженого чи ненадання у встановлений цим законом строк відповіді на заяву чи запит уповноваженого.
Штрафи застосовуватимуться виключно судом за умови задоволення заяви уповноваженого з питань інформації.
Передбачається, що до кримінальної відповідальності притягатимуть за систематичне умисне масове розповсюдження завідомо недостовірних повідомлень про факти, події або явища, що становить загрозу національній безпеці, громадській безпеці, територіальній цілісності, суверенітету, обороноздатності України, права українського народу на самовизначення, життя та здоров’я громадян, стану довкілля. І в цьому випадку передбачають покарання у вигляді штрафу від 5 тис. до 10 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85 тис. -170 тис. грн) або виправними роботами на термін від 1 до 2 років.
Кримінальна відповідальність передбачена за поширення дезінформації з використанням комп’ютерних програм, призначених для автоматичного масового розповсюдження інформації (ботів), або спеціально організованої системи (групи) облікових записів або користувачів інформаційних послуг або засобів умисного фальшування. Це тягне за собою покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років. За фінансування масової дезінформації – позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.
Повторна масова дезінформація або організована дезінформація, що призвела до тяжких наслідків чи завдала матеріальної шкоди у великому розмірі тягне за собою ув'язнення на термін від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
