У Гаазі в Міжнародному суді ООН пройдуть слухання справи

Як передає власний кореспондент УНІАН в Гаазі, слухання пройдуть з 6 по 9 березня і розпочнуться із заслуховування української сторони. У вівторок слово буде надано російській стороні, середа відведена для України, а четвер - для Росії. Слухання пройдуть у відкритому режимі в Палаці миру, який був спеціально побудований для арбітражного суду на пожертвування американського магната Ендрю Карнегі і був відкритий 28 серпня 1913 року.

Міжнародний суд, який є головним судовим органом Організації Об'єднаних Націй, проведе публічні слухання у справі про застосування Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації у скарзі України проти Росії і буде розглядати прохання Києва запровадити тимчасові заходи. 

Читайте такожСтало відомо, хто представлятиме Україну на слуханнях суду в Гаазі у справі проти Росії

Як раніше повідомляв УНІАН, Україна подала позов проти Росії до міжнародного суду ООН 16 січня в рамках Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

У позові Україна стверджує, що Російська Федерація порушує Конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму шляхом надання зброї та інших видів допомоги незаконним збройним формуванням, які вчинили низку актів тероризму на території України. До найбільш трагічних терористичних атак російських маріонеток Київ відносить збиття літака «Малайзійських авіаліній» рейсу MH17, обстріли житлових районів Маріуполя та Краматорська, знищення цивільного пасажирського автобуса неподалік від Волновахи і смертоносний вибух під час мирного зібрання в Харкові.

Крім того, Україна стверджує, що Російська Федерація порушує Конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, беручи участь в кампанії дискримінації щодо неросійських громад, які проживають на окупованій території Кримського півострова, зокрема, спільнот етнічних українців і кримських татар. Київ вважає, що, починаючи з незаконного “референдуму”, російська окупаційна влада здійснює політику культурного знищення цих громад. Така дискримінаційна політика була засуджена Генеральною асамблеєю ООН, і проявилася у забороні діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, хвилі зникнень, вбивств, самовільних обшуків, затримань, спроб припинити мовлення ЗМІ, а також у обмеженні на викладання української і кримськотатарської мови.

Україна також звернулася до Міжнародного суду ООН з проханням запровадити тимчасові заходи, спрямовані на запобігання продовженню порушень прав людини з боку Російської Федерації протягом розгляду справи Судом по суті.