Столтенберг закликав Київ та Будапешт вирішити "мовне питання" для розблокування комісії Україна-НАТО

13:19, 13 лютого 2018
Політика
229 0
Єнс Столтенберг / REUTERS

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг закликав Київ і Будапешт вирішити конфлікт навколо закону про освіту з тим, щоб проведення засідань комісії Україна - НАТО на рівні міністрів було розблоковано.

Як передає власний кореспондент УНІАН у Брюсселі, про це Столтенберг сказав у штаб-квартирі НАТО напередодні засідання міністрів оборони країн-членів Альянсу, яке пройде 14-15 лютого.

«Нам відомі виклики, пов’язані із законом про освіту, навколо якого Угорщина та Україна мають розбіжності. Я говорив з прем’єр-міністром Орбаном та президентом Порошенком. Я закликав знайти вирішення проблеми якнайшвидше», - сказав генсек Альянсу.

Столтенберг нагадав про рекомендації Венеціанської комісії. «Я вітаю ці рекомендації та заохочую Україну пильно подивитися на ці рекомендації, які пропонують вихід із ситуації, яка є між Україною та Угорщиною», - сказав він.

Генсек запевнив, що НАТО продовжить працювати з Україною. «Україна - близький партнер НАТО, ми продовжуємо тісно працювати, ми підтримуємо територіальну цілісність України, надаємо практичну і політичну підтримку Україні», - підкреслив Столтенберг.

Читайте такожУгорщина сприяє політиці Росії з руйнації НАТО зсередини – голова української делегації

Він також повідомив, що має намір зустрітися з президентом України Петром Порошенком цього тижня в рамках Мюнхенської конференції з безпеки.

Як повідомляв УНІАН, востаннє засідання Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів оборони проходило у 2016 році.

7 лютого заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар за результатами поїздки до Закарпатської області заявив про узгодження з угорською стороною шляхів врегулювання «мовного питання» в освітніх закладах Закарпаття. «З обережним оптимізмом можна сказати, що тривалі переговори з угорською стороною завершилися узгодженням ключових позицій: про шляхи врегулювання «мовного питання», започаткування спільного прикордонного контролю, розвиток прикордонної інфраструктури. Крок по кроку до нормальності», - написав Боднар.

У свою чергу в МЗС Угорщини заперечили досягнення з Україною розуміння щодо шляхів врегулювання мовного питання. Заступник секретаря угорського МЗС Тамаш Менцер заявив, що з українською стороною не досягалися угоди щодо закону про освіту, тому що "Україна досі не втілила рекомендації Венеціанської комісії". За словами угорського дипломата, "позиція угорського уряду незмінна і тверда". Я сказав Менцер, Україна не може розпочати реалізацію освітнього закону без узгодження усіх питань з національними меншинами, в тому числі з угорцями на Закарпатті.

Новим законом «Про освіту», який набув чинності 28 вересня 2017 року, в Україні вводиться 12-річна середня освіта, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова – українська. Право осіб, які належать до національних меншин, на навчання рідною мовою реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної нацменшини поряд з державною мовою. Водночас мовні положення закону (ст. 7) викликали занепокоєння Польщі, Румунії, Угорщини, Греції, Болгарії.

Згідно з висновком Венеціанської комісії, оприлюдненим 8 грудня 2017 року, українській владі рекомендовано збалансувати положення мовної статті.

Міністерство освіти і науки запропонувало три варіанти імплементації ст. 7 закону «Про освіту» щодо мови навчання в Україні, які будуть прописані в законі «Про загальну середню освіту». Відповідний законопроект буде внесено на розгляд Верховної Ради навесні.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter