Для поляків співпраця з Україною має дуже велике значення, а з боку Росії «є відчуття великої загрози». Про це повідомила Інституту Горшеніна польський публіцист Богуміла БЕРДИХОВСЬКА, яка 25 років досліджує Україну та українців, складні відносини українського та польського народів у ХХ столітті, передає Lb.ua.
За словами Б.БЕРДИХОВСЬКОЇ, «поляки найбільш подібні до українців». І найбільше українців і поляків об’єднує політика: «У тому розумінні, що, як би не складалися відносини між Варшавою і Києвом, однак політичні цілі, пов’язані зі стабільністю, з безпекою нашої частини Європи, з імпульсом на користь економічного розвитку у нас спільні. Тут співпраця, кооперація між Польщею та Україною у той чи інший спосіб має дуже велике значення, може навіть вирішальне, для нашого регіону. І тому, коли між Варшавою і Києвом відносини стають менш динамічними, мені здається, це несе загрозу не тільки для наших добросусідських відносин, але також для того, що діятиметься в Східній Європі».
На зауваження про те, що образ українця в Польщі є досить неоднозначним, Б.БЕРДИХОВСЬКА відповіла: «Імідж українців в Польщі чи імідж поляків в Україні – то є окрема справа. Натомість, як би не виглядав імідж українця в Польщі – а він є амбівалентний, тобто, окрім того позитивного, є також дуже негативні асоціації, перш за все, пов’язані з війною, але на питання, чи це політично важлива для нас Україна, відповідь є абсолютно однозначна. Бо – ви ж займаєтеся опитуваннями – коли маєте відповіді на рівні 70% чи навіть 80%, то це означає, що абсолютна більшість суспільства це розуміє. Навіть ті люди, які мали погані асоціації, пов’язані з війною – а тоді в опитуваннях вийшло, що 25% респондентів на питання «Які маєте асоціації з Україною?» називають Другу Світову – навіть ті респонденти розуміють, що попри всі історичні складнощі і сентименти, політично, на тепер і на майбутнє Україна – це важлива країна для Польщі».
За словами польського експерта, а до Росії в цьому сенсі ставлення інакше. «І тут попри різні речі, які трапилися за останній рік, ситуація принципово не помінялася. Є відчуття великої загрози. Можемо казати, чи це раціонально чи це не раціонально, чи поляки мають чого боятися чи ні, чи це перебільшення, чи, наприклад, Росія – це дуже миролюбна країна. Це не має значення. Я кажу про суспільні емоції. А суспільні емоції такі, що поляки ще хворіють на хворобу, яка називається доволі велика недовіра до Росії і переконання, що з того боку може іти загроза», - сказала публіцист.
За словами Б.БЕРДИХОВСЬКОЇ, таке ставлення поляків до Росії було ще до Смоленської катастрофи (10 квітня 2010 року під російським Смоленськом розбився літак з 96 особами на борту. Серед них літака був Президент Польщі Лех Качинський з дружиною та багато урядовців. Усі вони загинули – УНІАН). «Смоленська катастрофа цього не поміняла ані в кращий, ані в гірший бік. Симпатики відкриття польської політики на Росію вважали, що Смоленська катастрофа, зокрема те, як в перші дні повелися Президент, прем’єр і самі росіяни, буде такою точкою повороту в польсько-російських відносинах. Мені здається, що після року вже видно, що це була ілюзія. Що так швидко емоції в людей не міняються, а до того ж дійшли клопоти зі слідством, з рапортом і т.д. Це, мені здається, відвернуло велику частину громадської думки від переконання, що можна радикально поміняти відносини, саму модель відносин з Росією», - сказала Б.БЕРДИХОВСЬКА.
