Судовий процес над Юлією ТИМОШЕНКО показав, що Україні конче потрібна судова реформа і реформа правоохоронних органів.
Таку думку експерти висловили під час опитування, проведеного Інститутом української політики, відповідаючи на питання “Чи бачите ви якісь позитивні моменти у подіях, пов`язаних із судовим процесом у справі Ю.ТИМОШЕНКО?».
Так, Володимир ОЛІЙНИК, народний депутат України (Партія регіонів), член тимчасової слідчої комісії ВР з питань розслідування обставин підписання газових угод між НАК «Нафтогаз України» і ВАТ «Газпром» щодо наявності ознак державної зради у сфері економічної безпеки України, вважає, що «це абсолютно позитивний процес, тому що близько 20-ти років, з першого дня незалежності ми говорили, що у нас всі є рівними перед Законом але, практично, ті високопосадовці, які здійснювали правопорушення, не притягувалися до відповідальності. Але, цей процес тільки розпочався, і Президент Віктор ЯНУКОВИЧ чітко заявив, що Закон один для всіх. Ми бачимо, що сьогодні порушені справи проти колишніх прем`єр-міністрів, міністрів і, навіть, екс-президента України.»
На думку депутата, «позитивним є цей процес і тому, що вже інші посадовці, які сьогодні працюють, розуміють, що рано чи пізно прийде час відповідати. Вони обережніше, уважніше ставляться до тих документів, які підписують. Я думаю, що багато хто з них вже знає, що таке 19 стаття Конституції».
В.ОЛІЙНИК вважає абсолютно об`єктивними претензії щодо газових угод, «претензії до (я м`яко говорю) претензії правового характеру до розкрадання матеріально-технічних ресурсів і держрезерву – об`єктивні – немає ж нічого! Куди поділося? І тому, в цьому відношенні я бачу позитив».
Депутат зазначив, що сам процес над Ю.ТИМОШЕНКО «висвітлив багато речей, які потрібно робити. Якщо ті, кого сьогодні притягають до відповідальності, говорять про те, що у нас немає правосуддя, то це вони повинні говорити собі. Тому що в тому, яке сьогодні правосуддя, і їх провина. Впродовж попередніх 5 років (я маю на увазі з 2005 по 2010) жодного не було ухвалено системного документа щодо реформування судової системи. Якщо в Конституції давно вже прописаний інститут присяжних – чому не ухвалили закон? Якщо з 2002 року вже готовий новий Кримінально-процесуальний кодекс – чому не ухвалили? Тому що думали не про людей, а думали про себе. А ще побачили, що там, де знаходяться люди – у нас проблема. Це тільки через одну людину побачили, що там хтось палить. Там дійсно нестерпні умови, отже, потрібно займатися системою перебування людей, позбавлених волі».
Як сказав В.ОЛІЙНИК, «жодних потрясінь я не бачу. Якби сьогодні закликали підтримати закон – це одна справа, а якщо сьогодні закликають підтримати людину, яка порушувала закон, яка обзиває суд, не встає, на відміну від громадян, чинить тиск на свідків, все робить для того, щоб загальмувати сам судовий процес, то, відповідно, це не підтримуватимуть».
Голова правління Інституту української політики Костянтин БОНДАРЕНКО зазначає, що «будь-який процес, будь-яка дія має свої негативні і позитивні сторони. Про негативні сторони справи Ю.ТИМОШЕНКО говорилося вже багато. Але, водночас, я вважаю, що справа Ю.ТИМОШЕНКО відкриває собою практично процес зміни еліт в Україні. Це, за великим рахунком, процес над тими політиками, які є уособленням 90-х років і продовженням системи, яка формувалася у 90-і роки. Я думаю, що це тільки перший процес, за яким наступлять й інші, над іншими політиками з різних політичних таборів. Я думаю, що в цьому відношенні є позитивна складова процесу над Ю.ТИМОШЕНКО».
За словами К.БОНДАРЕНКО, «процес розкрив цілий ряд недоліків, які існують у суспільстві: зокрема цей процес показав, що Україні конче потрібна реальна, а не косметична судова реформа. Україні реально необхідна реформа правоохоронних органів. Україні необхідно замислитися над тим, як повернути довіру до судової влади». Політолог переконаний, що «процес над Ю.ТИМОШЕНКО показав, що необхідний контроль над діями виконавчої влади. Щоб прем`єр-міністр не був людиною, яка використовує владу в своїх інтересах».
“Ну, а крім усього іншого, - зазначає К.Бондаренко, - свідчення, які давав Костянтин ГРИЩЕНКО (міністр закордонних справ України, в 2009 році – Посол України в РФ – УНІАН), показують, що необхідно захистити українських дипломатів від волюнтаристських дій представників і керівників виконавчої влади, щоб поведінка, яку дозволяли собі окремі керівники держави у минулому, не мала місця у майбутньому. Оскільки реально можна говорити про те, що доводилося і доводиться червоніти, коли чуєш про те, як дозволяють собі поводитися з українськими дипломатами окремі представники виконавчої влади».
“Я думаю, що суд над Ю.ТИМОШЕНКО дає привід замислитися, переглянути ставлення політиків до влади і ставлення до суспільних процесів, які мають місце в країні», - сказав К.БОНДАРЕНКО.
На думку заступника голови Одеської обласної ради Олексія ГОНЧАРЕНКО, позитивним є те, «що тепер кожен розуміє, що недоторканих немає. Будь-який чиновник, будь-який діяч завжди може бути покликаний до відповіді. І це правильно, тому що коли в країні є каста недоторканих – ні до чого хорошого це не приводить».
