Народні депутати України від Всеукраїнського об'єднання «Свобода» підготували проект постанови Верховної Ради України «Про вшанування жертв депортацій та етнічних чисток з ознаками геноциду (до 70-х роковин від початку депортацій українців Польською Народною Республікою 1944–1951 рр.)».
Про це УНІАН повідомили в прес-службі «Свободи».
Документ передбачає підготовку та організацію на державному рівні заходів із вшанування жертв депортацій та етнічних чисток, зокрема встановлення на території Республіки Польща пам'ятних знаків українцям, насильно переселеним зі своїх етнічних земель. Передбачено також організацію міжнародних наукових конференцій, видання книг українською та іноземними мовами, надання можливості депортованим та їхнім нащадкам спрощеного отримання віз для в’їзду на територію Республіки Польща з метою відвідування місць колишнього проживання, могил рідних. Окрім цього, передбачено внесення змін до законодавства України, що регулює статус депортованих та жертв політичних репресій тощо.
«Примусове виселення 700 тис. українців з їхніх етнічних земель у складі Польської Народної Республіки 1944–1951 рр. було однією з найтрагічніших сторінок у новітній історії України. Цілеспрямована політика Польської держави та діяльність польських шовіністичних організацій призвели до руйнування історичних та культурних цінностей Лемківщини, Холмщини, Підляшшя, Надсяння, поставили під загрозу знищення цілі етнографічні групи українського народу. Українське, польське суспільство та світове співтовариство повинні засудити ці злочини, щоби вони більше ніколи не повторювалися. Україна та Польща мають працювати над новою спільною історією – історією справедливості, взаємоповаги, співпраці та дружби», – наголосив один з авторів проекту постанови, депутат Олег Панькевич.
У той же час українські історики звертають увагу на те, що ініціативою виключно Польщі була лише акція Вісла 1947 року, яка супроводжувалась використання військової сили та масовим насильством над українцями. Від операції "Вісла" постраждало близько 150 тисяч українців.
В інших депортаційних акціях 1944-1951 року часткова вина лежить на УРСР, яка проводила політику "обміну населення" у 1944-1946 роках. Зокрема у вересні 1944 року була укладена угода між УРСР та ПНР, яка передбачала «евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР», підписана з боку УРСР Микитою Хрущовим. Внаслідок цієї політики близько 480 тисяч українців були переселені з Польщі, де їх до того ще й позбавили права власності на землю та культурної самоорганізації.
У 1951 році депортації населення відбувалися під час обміну територій між Польщею та СРСР, неформальним ініціатором якої називають саме СРСР. З території, яка передавалась Польщі тоді відселили близько 30 тисяч українців.
