Генеральний прокурор України Віктор Пшонка заявляє, що лише комплексна реформа прокуратури шляхом прийняття нового закону дасть можливість вибудувати ту модель прокуратури, яка відповідає сучасному етапу розвитку нашої держави.
Про це він заявив на нараді з питань реформування органів прокуратури за участі прокурорів обласного рівня, їх заступників, керівників структурних підрозділів обласних прокуратур та Генпрокуратури 12 серпня, повідомили у Відділі зв’язків із засобами масової інформації Генеральної прокуратури України.
Пшонка, зокрема, зазначив, що Україна взяла на себе зобов’язання перед Радою Європи щодо зміни ролі та функцій прокуратури ще у 1995 році.
«І за цей час було здійснено низку заходів щодо реформування прокуратури. Зокрема у 2001 році під час «Малої судової реформи» прокуратуру позбавлено повноважень самостійно санкціонувати арешти та обшуки, здійснювати нагляд за законністю судових рішень, порушувати дисциплінарні провадження щодо суддів. У 2003 році прокурорів позбавлено права нагляду за виконавчим провадженням. Починаючи з 1 липня 2007 року, до МВС передано слідство щодо злочинів проти особи (15 статей). У минулому році разом з прийняттям нового КПК істотно скорочено категорію справ, підслідних органам прокуратури. Повноваження слідчих прокуратури щодо проведення досудових розслідувань стосовно певних суб’єктів і щодо військових злочинів залишено максимум на п’ять років», - нагадав генеральний прокурор.
Він також додав, що у вересні 2012 року змінами до Закону України «Про прокуратуру» суттєво обмежено повноваження прокурорів у некримінальній сфері.
За словами генпрокурора, за весь цей час було підготовлено декілька проектів законів про прокуратуру, які мали на меті комплексну реформу, однак жоден з них не був в цілому схвалений Венеціанською комісією і не став предметом розгляду Верховної Ради.
«Наразі, робочою групою, утвореною Президентом України, завершено підготовку проекту нового закону України «Про прокуратуру». Цей документ уже надіслано до Венеціанської комісії. І після висновків комісії проект закону має розглянути парламент, який і розставить крапки над «і» у цій тривалій дискусії», - сказав Пшонка.
Генеральний прокурор підкреслив, що зміни, які пропонуються проектом закону, - обґрунтовані вимогами сьогодення та є необхідними.
«Настав час, коли органи виконавчої влади і державного контролю мають взяти на себе всю повноту відповідальності за стан виконання законів на відповідній території або у галузі», - сказав він.
За його словами, лише комплексна реформа прокуратури шляхом прийняття нового закону дасть можливість вибудувати ту модель прокуратури, яка відповідає сучасному етапу розвитку нашої держави.
«А проект Закону «Про прокуратуру», підготовлений робочою групою, спроможний побудувати таку модель», - зазначив Пшонка.
Як повідомляв УНІАН, радник Президента України Андрій Портнов, який курирує розробку проекту закону «Про прокуратуру» в Адміністрації Президента, 2 серпня повідомив, що цей законопроект у повному обсязі скасовує загальний нагляд.
Відповідаючи на запитання чи скасовується в законопроекті, який буде направлено на експертизу до Венеціанської комісії, норма про загальний нагляд, адже нині чинний закон про прокуратуру Європа найчастіше критикує за наявність загального нагляду, Портнов сказав: «Прибрано все, що не пов'язано з функціями прокуратури в кримінальному процесі або з представництвом у суді».
За його словами, «не буде ні розпоряджень, ні подань, ні протестів прокурора». «Прокурори позбавляються тієї ледь не безмежної влади, яка була у них до цих пір. Вони не зможуть, приміром, направити розпорядження будівельній компанії зупинити будівництво або вимагати у торгової або виробничої компанії інформацію про те, як вони займаються бізнесом. Передбачено повний відхід прокуратури з приватного сектора. Прокурор позбавляється права вимагати що-небудь від приватної особи або недержавної компанії поза кримінальним процесом», - повідомив радник Президента.
При цьому він зазначив, що рішення прокурора могло бути суб'єктивним. «Тепер прокурор може лише звернутися до суду й довести необхідність скасування рішення місцевої ради. Але якщо рада зловжила владою або порушила закон так, що це підпадає під дію Кримінального кодексу, тоді прокурор, як і будь-який громадянин, може ініціювати кримінальне розслідування. В цьому випадку прокурор здійснюватиме нагляд над слідчими діями. І таку функцію прокуратури, на відміну від загального нагляду, ніхто в Європі не ставить під сумнів», - підкреслив Портнов.
Разом із тим він підкреслив, що «в КПК для низки категорій справ - коли в скоєнні злочину підозрюються співробітники правоохоронних органів, судді або чиновники 1-3 категорії - встановлено підслідність Державного бюро розслідувань (ДБР)». «Але до ухвалення закону про ДБР, тобто тимчасово, цю функцію виконує прокуратура», - сказав Портнов і додав: «Неможливо одночасно, синхронно провести три-чотири реформи».
Щодо функцій прокуратури, які буде скорочено, Портнов нагадав, що в Конституції прописано таку функцію прокуратури, як представництво в судах.
«Є дві його форми - представництво інтересів громадянина і держави. Першу ми звужуємо лише до представництва інтересів неповнолітніх, недієздатних або обмежено дієздатних. Ви можете запитати, що робити незаможним громадянам або іншим, які раніше зверталися за захистом до прокурора. Я відповім, що прокурор - хороша людина, але захист - це не його функція. А якщо у прокурора ця функція зникла, держава повинна надати її в іншому місці. Для цього пропонується поширити по всій країні систему безкоштовної правової допомоги», - зазначив Портнов.
За його словами, функція представлення інтересів держави в судах також скорочується. «Прокурор може звертатися до суду лише в разі бездіяльності державних або місцевих органів влади», - сказав Портнов.
