Про це він сказав під час зустрічі із представниками делегації Ради Європи, яка перебуває в Україні в рамках візиту щодо підтримки реформи кримінальної юстиції в Україні, повідомили УНІАН у прес-службі Генпрокуратури.
Зокрема, за словами Яреми, сьогодні у влади немає мети сконцентрувати всі повноваження в одних руках, навпаки – позиція президента та прокуратури, в тому числі і щодо її реформування, полягає в тому, що необхідно передати більше повноважень прокурорам на місцях.
Висловлюючи свою думку щодо перспективи ухвалення Верховною Радою нового Закону «Про прокуратуру», керівник Генеральної прокуратури висловив сподівання, що всім зацікавленим сторонам вдасться знайти компроміс, який буде найбільш ефективним і дасть можливість українській прокуратурі наблизитися до європейських стандартів. В той же час у відповідь на запитання експертів Ради Європи щодо можливих термінів прийняття цього законопроекту, Ярема повідомив, що це може статися найближчим часом. Водночас він нагадав, що на даний момент до профільного комітету Верховної Ради надійшло вже більше 800 поправок.
Читайте такожЯрема скоротив штат ГПУ на більш як 1,5 тисячі посад
Разом з тим генпрокурор акцентував увагу на тому, що новий Закон «Про прокуратуру» не повинен стати інструментом для політичних розправ та тиску.
«Звичайно, закони не повинні прийматися під конкретну ситуацію, вони повинні прийматися для роботи на тривалий термін. Але сьогодні країна знаходиться в такому стані, коли щоденно фіксується декілька фактів вчинення тяжких злочинів. І якщо ми втратимо можливість впливати на ці процеси через недостатність правоохоронних функцій, то це може зашкодити розвитку нашої держави в подальшому», - підкреслив керівник відомства.
Крім того, Ярема висловив впевненість, що прийняття нового Закону «Про прокуратуру» стане першим кроком у реформуванні всієї системи кримінальної юстиції. «Після цього необхідно створити Національне бюро розслідувань – і це також дуже важливий крок, над яким ми з вами будемо працювати», - звернувся до експертів генпрокурор.
У свою чергу голова Директорату з прав людини Крістос Джіакумопулос подякував за високу довіру до Ради Європи як до важливого міжнародного партнера, а також до її участі та підтримки реформи прокуратури в Україні. Серед позитивних питань, над якими ще потрібно буде спільно попрацювати, міжнародний експерт назвав зменшення наглядових функцій, зміцнення незалежності прокурорів та зменшення їх відповідних повноважень. В той же час він висловив впевненість, що Україна в змозі виконати взяті на себе міжнародні зобов’язання перед Радою Європи щодо реформування, та обов’язково досягне успіху в цьому напрямку.
В той же час його колега Джеремі Макбрайд висловив сподівання, що процес прийняття законопроекту не буде затягуватись. Висловивши ще раз готовність від імені всієї делегації надавати усю необхідну підтримку, він наголосив: «Вважаю, що така позиція Ради Європи може стати об’єктивною зброєю у вашому арсеналі».
