Президент України Володимир Зеленський заявив, що нещодавні рішення Конституційного суду, які спрямовані проти антикорупційної інфраструктури, є частиною систематичних зусиль для зупинки євроатлантичної інтеграції України.
Про це він написав у колонці для американського видання Financial Times.
«Україна зазнала нападу. Не лише на своїх кордонах, але і в центрі своїх демократичних інститутів», - заявив він.
Читайте такожЗеленський: демарш КСУ – це змова олігархів проти президента і України
Президент України запевнив міжнародних партнерів, що українська влада буде «відбиватися і перемагати».
Він зазначив, що минулого тижня Конституційний суд України виніс «деструктивне рішення, намагаючись демонтувати нашу антикорупційну архітектуру». Судді КС заявили, що Національне агентство з питань запобігання корупції не мають конституційного права перевіряти та розкривати декларації про майно державних службовців, і що подання неправдивої інформації більше не буде кримінальним злочином.
«Введення в 2016 році обов’язкових електронних декларацій та відповідальності за незаконне збагачення було першим і найважливішим кроком у побудові структури для ліквідації корупції в Україні», - наголосив глава держави, додавши, що саме тоді українців обурило викрите багатство вищих чиновників.
«Підрив цього процесу – спроба знищити важливу частину антикорупційних досягнень Революції гідності 2014 року, побудованої українським громадянським суспільством за активної підтримки наших західних партнерів», - зауважив він, згадавши ще одне нещодавнє рішення Конституційного суду, яке підірвало авторитет і керівництво Національного антикорупційного бюро, яке було створене для розслідування злочинів серед найвищих державних службовців.
Зеленський підкреслив, що «ці рішення є частиною систематичних зусиль, спрямованих на підрив верховенства права, протидії прогресу, досягнутого в нашій боротьбі з корупцією, ослаблення нашого суспільства та економіки і, нарешті, що не менш важливо, зупинити євроатлантичну інтеграцію України».
Конституційний суд проти антикорупційної реформи
- 16 вересня Конституційний суд України визнав неконституційними окремі положення закону про НАБУ. Зокрема, визнано такими, що не відповідають Основному закону положення щодо наділення президента України повноваженнями утворювати НАБУ, призначати на посаду та звільняти з посади його директора, визначати трьох осіб до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора бюро, визначати одного члена комісії зовнішнього контролю для проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності НАБУ, його операційної та інституційної незалежності та затверджувати положення про Раду громадського контролю і про порядок її формування.
- 28 липня КСУ визнав неконституційним указ президента України від 16 квітня 2015 року про призначення Артема Ситника директором НАБУ. На переконання авторів подання - 51 народного депутата, тодішній глава держави Петро Порошенко вийшов за межі своїх конституційних повноважень і порушив заборону на узурпацію державної влади. Також, стверджували депутати, указ суперечить положенням Конституції, де міститься вичерпний перелік повноважень президента України.
- 27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення у справі за поданням 47 народних депутатів України, скасувавши статтю 366-1 Кримінального кодексу, якою передбачається відповідальність за недостовірне декларування.
- 28 жовтня через рішення КСУ Національне агентство з питань запобігання корупції закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій.
- У НАБУ заявили, що через рішення КС всі справи про недостовірне декларування закриють, а викриті на зловживаннях посадовці уникнуть відповідальності.
- Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проект закону, яким пропонує припинити повноваження усього складу Конституційного суду. У законопроекті йдеться, зокрема, що рішення КС від 27 жовтня є "нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного суду України в умовах реального конфлікту інтересів".
- Зеленський пропонує припинити повноваження суддів КСУ з дня набрання чинності законом, а суб'єктам призначення суддів пропонує невідкладно розпочати процедуру конкурсного відбору нового складу суду.
