Відновлення повноважень російської делегації в ПАРЄ є продовженням схожих кроків 2019 року. Ще до пандемії COVID-19 оновлена делегація депутатів українського парламенту намагалась продовжити діло своїх попередників та домогтись виключення делегації РФ з ПАРЄ. Тоді на кону були великі гроші, які Росія сплачувала як учасниця ПАРЄ…

Відновлення повноважень делегації РФ в ПАРЄ не є провиною української делегації, вони старались, але факт у тому, що європейці налаштовані на мирову з Росією і готові закривати очі на порушення прав людини, нерозв’язані питання з анексією Криму, окупацією Донбасу, Абхазії та Південної Осетії

Свіжа і дуже критична доповідь австрійського депутата Стефана Шеннаха про порушення прав громадянського суспільства, арешт Навального, відсутність прогресу у виконанні вимог по Криму та Донбасу, а також констатація факту окупації території Грузії в Абхазії та Південній Осетії, мала б логічно завершитись висновком, який би збігався з вимогами української делегації та її союзників. Але несподівано для всіх Шеннах закликав підтвердити повноваження російської делегації для «ведення діалогу». Він також закликав не повертатись до «інституційної кризи», маючи на увазі 2019 рік, коли предметом цієї кризи були грошові щорічні внески в бюджет ПАРЄ,  які Росія відмовлялась платити.

Відео дня

Відновлення повноважень делегації РФ в ПАРЄ не є провиною української делегації, вони старались, але факт у тому, що європейці налаштовані на мирову з Росією і готові закривати очі на порушення прав людини, нерозв’язані питання з анексією Криму, окупацією Донбасу, Абхазії та Південної Осетії. Все це означає нову реальність, в якій нам доводиться жити в час пандемії. До того ж свої корективи в геополітику Європи вносить і прихід до влади в США Джо Байдена.

Наразі прагнення діалогу з Кремлем для європейців означає шанс відновити business as usual, який працював до 2014 року. Проте діалог не означає, що Росія залишить Крим, Донбас та окуповані території Грузії. Діалог також не гарантує, що Навальний стане наступним президентом Росії, і що там пройдуть демократичні вибори. Проте європейці хочуть в це вірити і тому йдуть на компроміс.

Читайте також"Давно зламалася": Кулеба розкритикував ПАРЄ за рішення щодо росіян

ПАРЄ, як інституція, не має визначального впливу на політику, однак це майданчик, на якому делегати можуть і будуть озвучувати аргументи на свою користь. Ну, наприклад, Кремль й далі наголошуватиме, що Київ не бажає вести прямі переговори з так званими лідерами самопроголошених республік, і що Росія тут ні до чого.

Нинішня перемога російської делегації в ПАРЄ - це також наслідок планомірної роботи російського лоббі в країнах ЄС. Проте «повернення до діалогу» показує слабкість європейців і, можна сказати, зраду основоположних принципів міжнародної правової інфраструктури, яка покликана на недопущення «великої війни», збереження і незайманість кордонів країн після Другої Світової.

У які ж тоді цінності вірить Європа та яких принципів дотримується?

Наразі виглядає так, що боротьба за ці ж цінності перейде до національних інститутів окремих країн Європи. Наприклад, депутати палати громад Великобританії закликали уряд країни ввести санкції проти двох російських мільярдерів - Романа Абрамовича і Алішера Усманова. Про це повідомляє The Times.

Наразі виглядає так, що боротьба за ці ж цінності перейде до національних інститутів окремих країн Європи

Як зазначає видання, такі заходи британські парламентарії запропонували прийняти через ситуацію з Олексієм Навальним, який був заарештований 18 січня в Москві. Так, депутат від Лейбористської партії Маргарет Ходж закликала владу країни підтримати російського опозиціонера «не словами, а справами», нагадавши, що раніше він сам пропонував західним країнам ввести обмеження щодо ряду російських олігархів, які в тому числі володіють активами в Великобританії.

Знайшли точки зближення та співпраці, зокрема, по антиросійській політиці, американські демократи та республіканці. Колись Дональд Трамп сказав, що бажав би «порозумітися з Путіним», за що отримав від демократів прізвисько «щеня Путіна». Проте навіть за лояльного Трампа політика США не була м’якою, тому що вона будується і орієнтується не на одну людину, а на інституції. Тож і зараз те, що Путін виступив з ініціативою телефонної розмови з Байденом, означає, що Кремль розуміє: довго жити в санкціях буде неможливо. А зближення Росії з Китаєм ані американцям, ані європейцям не до вподоби. Втім, саме зараз для Росії – вдалий час хоча б спробувати виторгувати щось для себе.

Тарас Семенюк, аналітик Kyivstratpro