Народний депутат України від партії "Слуга народу" Євгеній Шевченко на днях з’їздив на зустріч до Олександра Лукашенка у Мінськ і заявив, що завжди мріяв про знайомство. До того самого Лукашенка – лідера сусідньої держави, якого Україна офіційно не визнає. Такі візити неприпустимі та шкідливі для нашої держави.

По-перше, народний депутат – це офіційна особа, яка має особливий ранг державного службовця, ексклюзивні права і обов’язки нардепа, а також представляє народ України і державу Україна. Яку б дурню не втнув народний депутат, це автоматично лягатиме й на країну загалом. 

Такі візити неприпустимі та шкідливі для нашої держави

Існує чітко визначений світовий порядок: будь-яке закордонне відрядження депутата, будь-яка його зустріч із високопосадовцем іншої країни обов’язково погоджується міністерством закордонних справ, пишеться певна стратегія, а після повернення він складає звіт (з ким які питання обговорювалися, і наскільки все це відповідало тому, що планувалося). 

Це – не забавки і не зйомки серіалу, а державна політика.

По-друге, Лукашенко сьогодні у підвішеному стані. Він шукає будь-який привід для власної легітимації. Водночас Україна зараз у центрі світової уваги, тому будь-яка зустріч із будь-яким персонажем з нашої країни підвищує легітимність Лукашенка. Тим більше зустріч із депутатом від провладної партії… 

У світі вважають, що депутат провладної партії не може не погодити свій візит з Офісом президента і самим президентом, а тому це буде сприйматися як певний крок державної політики на вищому рівні. Нікому не спаде на думку, що цей депутат – неконтрольована та дурна людина. 

Це – не забавки і не зйомки серіалу, а державна політика

А Лукашенко використає цей візит у власних цілях – заради легітимації себе і в Білорусі, і за її кордонами. Така зустріч створює певний інформаційний привід, навіть якщо Шевченко і Лукашенко ні про що не домовлялися.  

Отже, за рахунок недолугого народного депутата ми легітимізуємо Лукашенка. 

Наслідки для України можуть бути сумними: від нас відвернуться наші зарубіжні партнери, які звикли реалізовувати зовнішню політику обережно, крок за кроком, вдумливо і стратегічно. А поруч із ними, виявляється, держава, депутати якої діють наче шпана, яка робить казна-що. Як із такою державою можна мати справу? 

Спочатку якісь дивні витоки інформації щодо спецоперації з "вагнерівцями", тепер з диктатором, якого ніхто не визнає, представник провладної партії зустрічається і веде якісь перемовини від імені країни… Врешті, ми можемо залишиться сам на сам з Путіним. У цьому полягає загроза, бо ми, українці, постаємо наче несповна розуму, а Україна – як неповноцінна держава. Таким чином, така поведінка народного депутата - це просто робота на наших зовнішніх ворогів.

Ще одне питання – що Шевченко наговорив Лукашенку. Зокрема, він заявив, що більше третини українців (36%) мріють про такого президента, як "батька". Якщо такі слова виголошує офіційна особа, це означає, що з нашим населенням і виборцем серйозні проблеми: вони хочуть того, кого не хочуть навіть у його власній країні. Тоді знов-таки у цивілізованих країн може постати питання: а чи варто з нами мати справу, чи треба нас захищати? 

Такі заяви кидають тінь на все населення України

Такі заяви кидають тінь на все населення України. Хоча насправді вони абсолютно нічим не підтверджені і є якоюсь дурною вигадкою (не бачив жодного відповідного соціологічного дослідження). У найкращі часи навіть Путін мав в Україні менший рейтинг, а звідки така (36%) підтримка може бути в Лукашенка? Це якісь фейки і вигадки неадекватного депутата, які заплямовують нашого виборця і українську державу загалом.

Мені особисто просто соромно за такі заяви і дії народного депутата України.

Аби мінімізувати негативні наслідки цього візиту для держави, позиція "Слуги народу" має бути чітка: цей випадок слід розібрати на засіданні фракції, причому публічно, найкращий варіант – виключити Шевченка зі складу політичної сили та різко засудити його на парламентському рівні. 

Рішучі кроки потрібні ще й тому, що цей інцидент входить у сферу безпосередньої відповідальності президента України. А виявилося, що в Україні зовнішню політику реалізовує не президент, а якийсь нардеп Шевченко. Тому важливо, щоб щодо Шевченка були здійснені хоча б якісь адміністративно-апаратні кроки, аби більше нікому не хотілося зазіхати на повноваження президента.  

Одна біда – цей депутат не один неадекватний: один зі "Слуг" гучно святкує дні народження під час локдауну, інший їздить, куди хоче – у Раді і в конкретній фракції зараз чимало таких. Тому, на мою думку, жодної серйозної реакції з боку "слуг народу" на вчинок свого колеги ми не побачимо. 

Олександр Кочетков, політичний аналітик

Читайте всі статті автора