Попри оптимістичну заяву Президента України Віктора ЮЩЕНКА про те, що «у 2010 році українську освіту буде інтегровано в європейський освітній простір», вітчизняна освіта до цього ще не зовсім готова, стверджує тижневик «Коментарі:». Передусім, йдеться про зміну законодавчої бази.
«Необхідно негайно прийняти нову редакцію закону «Про вищу освіту», адже стара не відповідає критеріям і вимогам Болонського процесу. Цей законопроект практично готовий, його треба внести на розгляд парламенту, і він цілком може бути прийнятий у першому читанні у квітні цього року. Крім того, необхідно прийняти нову редакцію закону «Про наукову й науково-технічну діяльність», оскільки європейські виші мають більше самостійності в такій діяльності», - розповів тижневику Володимир ПОЛОХАЛО, голова парламентського комітету з питань науки й освіти.
Крім того, за словами В.ПОЛОХАЛА, необхідно вичистити із законодавства норми, які перешкоджають інтеграції України в європейський освітній простір. Він, зокрема, навів приклад із підготовкою міжурядового договору про створення українсько-польського Європейського університету. Попри те, що прем’єри двох країн підписали відповідну декларацію ще 28 березня минулого року, проект такої угоди, через розбіжності українського й польського законодавства, підготовлено тільки зараз.
«Створення цього університету не просто допомогло б організації спільного навчання польських і українських громадян і здійсненню спільних науково-дослідних проектів, а стало б для Європи знаком, що Україна дійсно робить усе для такої інтеграції», - відзначив В.ПОЛОХАЛО.
Крім того, пишуть «Коментарі:», Україна не встигає з виконанням ряду пунктів спеціального плану дій щодо Болонського процесу, затвердженого в 2007 році. Безліч дат і термінів, зазначених у цьому документі, «попливли». Дані так званої лондонської інвентаризації (вона проводиться раз на два роки) свідчать, що за виконанням вимог Болонського процесу Україна в 2007 році займала 35-е місце серед 48 його країн-учасниць. Так, залишаються не до кінця вирішеними питання оптимізації кількості вишів, підпорядкування всієї мережі вищих навчальних закладів одному органу державного управління — Міністерству освіти й науки. Попри розпочаті спроби, МОН так і не створив адекватної системи визначення рейтингу ВНЗ за міжнародними показниками.
Серйозною проблемою, на яку напоровся Болонський процес, є нерозуміння його суті й переваг у середовищі викладачів і керівників ВНЗ України, а то й відвертий опір цього середовища, відзначає видання. Адже реструктуризація системи установ вищої освіти, прийом до вишів за результатами зовнішнього тестування ламають налагоджені корупційні схеми.
До того ж, втілення ідей Болонського процесу неможливе без повноцінної реалізації принципу мобільності студентів і викладачів. А тут уже багато що залежить від європейської міграційної політики.
Бажаючих повчитися в європейських університетах, де освітні послуги дешевші, ніж у Києві, й не потрібно давати хабарів, хоч відбавляй, а кращий спосіб стримати їх - не визнавати наші дипломи, резюмує тижневик «Коментарі:».
