Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їхніх обмежень».
Закон передбачає покладення повноважень щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень на Міністерство юстиції, а також створення єдиної системи державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень у системі Міністерства юстиції.
Так, Законом передбачається, що держателем Державного реєстру прав є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав – Міністерство юстиції України. Адміністратором Державного реєстру прав є державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства юстиції, здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав та відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, що містяться у Державному реєстрі прав. У законі визначений порядок проведення державної реєстрації прав.
Закон регулює відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно.
Законом передбачено, що державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їхні обмеження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Передбачено, що державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов`язаний надавати інформацію про зареєстровані права. Державна реєстрація прав проводиться за місцем розташування об`єкта нерухомого майна у межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав.
Обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним і юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження цих прав.
Право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, квартиру може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані, крім випадків, якщо власником земельної ділянки та житлового будинку, будівлі, споруди, квартири, розташованих на ній, є та сама особа.
Дія закону не поширюється на державну реєстрацію прав на повітряні і морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні та інші об`єкти цивільних прав, на які поширюється правовий режим нерухомої речі.
