Правозахисники вважають, що прокуратура та суди зловживають, ухвалюючи рішення про обрання такого запобіжного заходу щодо підозрюваних у скоєнні злочинів як утримання в СІЗО.
Про це вони сказали в ході “круглого столу” на тему “Реалії української юстиції”, організованому Інститутом Горшеніна.
“Це не проблема Державного департаменту з питань виконання покарань, це проблема прокуратури і суду”, - сказала юрист-правозахисник Тетяна ЯБЛОНСЬКА.
Вона зазначила, що більшість слідчих ізоляторів були побудовані ще в 17-19 сторіччях і умови тримання в них є жахливими. За словами Т.ЯБЛОНСЬКОЇ, Держдепартамент з питань виконання покарань не має фінансової можливості, щоб зробити умови тримання відповідно до європейських стандартів. Вона наголосила, що у СІЗО перебувають люди, провина яких ще не доведена, однак людина вже змушена перебувати в жахливих умовах. За її інформацією, є такі випадки, коли люди перебувають в СІЗО по 7 років.
Правозахисниця відзначила, що є багато інших запобіжних заходів, крім тримання під вартою, зокрема - застава, взяття на поруки відомими людьми, колективом, підписка про невиїзд, але суди і прокуратура чомусь обирають саме тримання в СІЗО. “Якщо є побоювання, що людина може втекти за кордон, то треба зробити так, щоб людина не могла перетнути кордон держави, це дуже просто зробити. Я думаю, що це йде з радянських часів, коли людину намагалися принизити, змусити взяти на себе злочин, якого вона не робила”, - сказала Т.ЯБЛОНСЬКА.
Вона також вважає, що якщо людина не є небезпечною і не вчинила важкого злочину, то її не можна тримати під вартою. За словами правозахисника, в країнах розвиненої демократії людина, яка скоїла нетяжкий злочин, не буде знаходитися в місцях позбавлення волі до розгляду справи в суді.
Керівник Міжнародної правозахисної організації “Міжнародна Ліга захисту прав громадян” Едуард БАГІРОВ у свою чергу зазначив, що половина підслідних, які сидять в Київському СІЗО, слідчого бачать один раз на три-чотири місяці.
“Чому не можна застосовувати електронне спостереження, як в США? Ми б розвантажили СІЗО, тюрми, зекономили не десятки, а мільйонів бюджетних коштів”, - сказав він. За його словами, близько 60% ізоляторів в Україні не відповідають санітарним нормам тримання людей.
Правозахисники погодилися з тим, що стосовно підозрюваних в економічних злочинах не можна обирати такий запобіжний захід як тримання під вартою.
В цьому зв’язку правозахисники згадали справи щодо колишнього першого заступника голови правління НАК «Нафтогаз України» Ігоря ДІДЕНКА та колишнього голови Державної митної служби Анатолія МАКАРЕНКА. Правозахисники вважають, що ці люди стали “заручниками ситуації”, і зауважили, що потрібно припиняти практику, коли політики, приходячи до влади, починають зводити рахунки зі своїми опонентами, і ті опиняються за гратами без доказу їхньої провини.
