Зокрема, опублікована довідка-доповідь головного військового прокурора М. Афанасьєва «Про 28 панфіловців» від 10 травня 1948 року за результатами розслідування Головної військової прокуратури, що зберігається у фонді Прокуратури СРСР.
Як відомо, за офіційною версією, "28 героїв-панфіловців" з 4-ї роти 2-го батальйону 1075-го стрілецького полку загинули 16 листопада 1941 року біля роз'їзду Дубосєково під Москвою, знищивши 18 німецьких танків з 54. Після серії публікацій у пресі Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 липня 1942 року всім 28 гвардійцям, перерахованим в одній із статей, було присвоєно посмертно звання Героя Радянського Союзу.
Згідно з опублікованим документом прокуратури, в березні 1943 року був заарештований за співпрацю з німцями Іван Добробабін, який виявився героєм зі списку "28 панфіловців".
Читайте такожМЗС відкрив доступ до архівних документів про роль України у створенні ООНУ результаті розслідування було встановлено, що живими залишилося ще кілька учасників імовірного бою, а автори перших і найбільш детальних публікацій зізналися, що історія про бій є вигадкою.
"Таким чином, матеріалами розслідування встановлено, що подвиг 28 гвардійців-панфіловців, висвітлений у пресі, є вигадкою кореспондента Коротєєва, редактора "Червоної Зірки" Ортенберга і особливо літературного секретаря газети Кривицького", - йдеться в доповіді.
При цьому критики даної версії вказують на те, що розслідування, зокрема, зізнання співробітників газети могли бути сфальсифіковані, а факт того, що деякі з "панфіловців" вижили, не означає, що бою не було взагалі.
Історія про панфіловців широко присутня в радянській, російській, а також казахстанській і киргизстанській державній ідеології: про них написані книги, зняті фільми, на їхню честь ставлять пам'ятники, називають вулиці і парки, їх згадують у гімні Москви.
Остання сторінка доповіді. Повна версія
