Домашні коти походять від своїх диких родичів, це мало для кого секрет, проте тепер вчені, провівши найбільш масштабне дослідження подібного роду, зробили важливе відкриття: виявляється, процес одомашнення котів відбувався двічі, передає Бі-бі-сі.
Читайте такожВчені встановили взаємозв'язок забарвлення кішки і її агресивностіСудячи з усього, першими кішок стали приручати хлібороби Близького Сходу ще 9000 років тому. Потім, кілька тисячоліть тому, кішки з Стародавнього Єгипту почали на кораблях відправлятися з торговцями в різні країни.
Сьогодні кішки живуть на всіх континентах за винятком Антарктики.
На думку вчених, до людських осель диких кішок залучили миші, які в достатку жили в зернових коморах. Це і поклало початок тривалим відносинам між людьми і котами.
"Процес приручення відбувався двічі, спочатку - на Близькому Сході, а потім, значно пізніше - в Єгипті, - вважає доктор Ева-Марія Гайгл з Інституту Жака Моно в Парижі, яка керувала дослідженнями. - І вже після цього корабельні кішки успішно розселилися по всьому світу. Обидві ці генеалогічні лінії присутні у сучасних кішок".
Кішки не завжди були такими ледачими істотами, які бездіяльно тиняються по будинку, якими ми їх знаємо сьогодні. Тисячоліттями вони працювали щуроловами на кораблях і в селянських господарствах, перш ніж повністю одомашнитися. "Я б сказала, що кішки самі вибрали людське суспільство, проте це був союз, взаємовигідний для обох сторін", - пояснює професор Гайгл.
В ході досліджень вчені витягли мітохондріальну ДНК (які передаються по материнській лінії) з останків більш ніж 200 стародавніх кішок, виявлених в похованнях вікінгів, на стоянках кам'яного віку і в гробницях фараонів.
Аналіз ДНК показав, що процес одомашнення кішок почався близько 9 тисячоліть тому на Близькому Сході, де багата хліборобська культура.
Можливо, саме фермери першими приручили кішок, а потім, випадково або навмисно, стали брати їх з собою в дорогу, вирушаючи в далекі країни.
Друга хвиля одомашнення відбулася вже в Давньому Єгипті. За часів Римської імперії кішки поширилися по Європі, а потім, вже в епоху панування вікінгів, рушили ще далі.
Аналіз ДНК останків єгипетської кішки, виявленої в древньому порту вікінгів, наводить на думку, що в Північну Європу вони потрапили морським шляхом.
Цікаво, що кішки смугастого забарвлення (таббі) з'явилися тільки в середні віки. Аналіз ДНК свідчить про те, що ця мутація відбулася в західній Туреччині в XIV столітті. З тих пір за кілька сотень років кішки таббі поширилися по всьому світу, в першу чергу завдяки привабливому забарвленню, а не діловим якостям.
"Аж до XIX століття селекційна робота з кішками, на відміну від собак, практично не велася, - говорить доктор Гайгл. - Кішки і без того приносили користь, так що і міняти нічого не треба було".
