У скельній криївці Сан-Ласаро в центральній Іспанії археологи виявили невеликий гранітний камінь. Він може здатися досить звичайним, але насправді він розкриває нові подробиці про життя стародавніх людей, пише Interesting Engineering.
У журналі Archaeological and Anthropological Sciences було описано результати дослідження вчених, у рамках якого було вивчено цей гранітний камінь. На ньому зберігається найдавніший і найповніший відбиток пальця неандертальця з коли-небудь виявлених.
Вчені припустили, що доісторичний художник, створюючи обличчя на гальці за допомогою червоної охри, міг залишити цей відбиток приблизно 43 000 років тому.
"Галька, виявлена в скельній криївці Сан-Ласаро (Сеговія, Центральна Іспанія), є найдавнішим відомим неутилітарним предметом із відбитком пальця, зробленим у Європі", - поділилися вчені.
Камінь завдовжки 20 сантиметрів було виявлено ще в липні 2022 року. Він одразу ж здався археологам незвичним, оскільки не був схожий на жоден із відомих стародавніх інструментів.
За словами вчених, червоний відбиток пальця пропонує новий доказ когнітивних здібностей неандертальців. Дослідники припустили, що стародавні люди, як і ми, страждали на парейдолію (схильність сприймати обличчя в неживих предметах).
"Цей об'єкт робить внесок у наше розуміння здатності неандертальців до абстрагування, припускаючи, що він може являти собою одну з найбільш ранніх людських символізацій обличчя в доісторичний період", - ідеться в дослідженні.
Учені розповіли, що відбиток пальця, імовірно, належить дорослому чоловікові. Вони визначили, що червоний пігмент складався з оксидів заліза і глинистих мінералів.
Цікаво, що на камені немає слідів використання знарядь праці, що свідчить про його символічне, а не практичне значення.
Інші дослідження вчених
Раніше археологи розгадали таємницю стародавнього "райдужного дракона", який століттями зберігався в японській скарбниці. Зазначається, що останки були знайдені Йосінорі Асікагою, сьогуном XV століття, 1429 року.
Крім того, вчені з'ясували, чому бетон Римської імперії цілий навіть через 2000 років. Зазначається, що незалежно від того, чи розуміли римляни всю геніальність свого цементного рецепта, його довговічність говорить сама за себе.
