Найдавніші первісні люди, які жили понад 2,5 млн років тому, з покоління в покоління, передавали техніку виготовлення знарядь праці, і це допомогло їм пережити зміну клімату.
Таке відкриття зробила команда археологів, вивчивши один із районів проживання цих древніх людей в Африці, пише Бі-бі-сі. Видання зазначило, що до цього вчені вважали, що найдавніші предки людини іноді й подекуди винаходили знаряддя праці, а потім забували.
Тепер команда археологів вивчила різні знахідки на новому археологічному об'єкті Наморотукунан у Кенії, в басейні озера Туркана. Учені дійшли висновку, що тамтешній предок homo sapiens, "людина вміла" (homo habilis), передавав техніку виготовлення кам'яних знарядь праці з покоління в покоління протягом 300 тис. років.
Керівник дослідження Девід Браун з американського Інституту Джорджа Вашингтона заявив, що це відкриття дає підстави для радикального перегляду наукових уявлень про еволюцію людини.
"Ми думали, що знаряддя праці з'являлися лише у вигляді спалахів і потім зникали. Але коли ми бачимо одне й те саме протягом 300 тис. років, цей висновок неправильний. Застосування знарядь праці, ймовірно, почалося набагато раніше і було більш стабільним, ніж ми думали", - прокоментував Браун.
Повідомляється, що в Наморотукунані вчені знайшли 1300 гострих скребків, примітивних кам'яних молотків. Загалом, усі інструменти були зроблені з ретельно підібраних каменів із річки. Як зазначив доктор Дан Палчу Рольєра з бразильського Університету Сан-Пауло, багато каменів підібрано з урахуванням їхніх властивостей, що дає змогу припустити, що ті, хто робив із них інструменти, добре знали, що шукати.
"Ці хлопці були чудовими геологами. Вони знали, де знайти найкращу сировину, і їхні кам'яні знаряддя чудові. Деякими з них насправді можна порізатися", - розповів Рольєра.
За словами старшого наукового співробітника Національних музеїв Кенії Рахаба Н. Кіньянджуї, в ту епоху в цій частині Африки клімат поступово став набагато сухішим, і зелень змінила суха савана, якою прокочувалися пожежі.
За словами Рольєри, первісні люди, які робили знаряддя праці, ймовірно, пристосувалися до змін саме завдяки цьому, а не біологічній еволюції.
"Застосування знарядь праці дозволило їм не змінювати свої тіла, щоб пристосуватися до змін. Натомість вони виробили техніку, потрібну для видобутку їжі: знаряддя, якими можна було розрізати туші тварин і викопувати рослини", - пояснив учений.
Докази цьому археологи знайшли в Наморотукунані - там викопали кістки тварин, розрубані кам'яними інструментами. Це показує, що весь час, поки змінювався клімат, стародавні люди полювали та їли м'ясо.
2,75 млн років тому в цьому регіоні жили найперші предки людини. Мозок у них був приблизно вдвічі меншим, ніж у сучасних людей. Вони жили одночасно з австралопітеками. Інструменти, знайдені в Наморотукунані, робили або одні, або інші, а може, обидва ці види.
Як зазначив Браун, досі вчені вважали, що стабільне застосування знарядь праці почалося набагато пізніше, 2,4-2,2 млн років тому, коли первісні люди еволюціонували й стали розумнішими.
Тепер же, як зазначив Браун, учені встановили, що дуже давні знаряддя застосовували первісні люди і до того, як їхній мозок збільшився і вони стали розумнішими.
Інші новини науки
Нещодавно нова розгадка стародавньої головоломки Теотіуакана розпалила суперечки археологів. Місто Теотіуакан недалеко від Мехіко було великим мегаполісом стародавнього світу, але вчені поки що не з'ясували, що означають ієрогліфи, знайдені там.
