Підпишіться на нас в Google
Артефакт, знайдений під час полярної експедиції ще у 1985 році, тривалий час вважали рештками звичайної доісторичної рептилії. Проте завдяки сучасному повторному аналізу, результати якого опубліковані в науковому журналі Acta Palaeontologica Polonica, дослідники з'ясували: знахідка є хвостовим хребцем титанозавра – представника колосальних довгошиїх зауроподів. Це відкриття переписує історію палеонтологічних досліджень на крижаному континенті, пише видання Independent.
Історичний фрагмент був викопаний на антарктичному острові Джеймса Росса фахівцями Британської антарктичної служби (BAS). Через екстремальні та специфічні польові умови первинна ідентифікація виявилася помилковою, і кістку просто відправили на довготривале зберігання до масивної системної колекції організації.
Ситуація змінилася, коли доктор Марк Еванс, який очолює архівами BAS, звернув увагу на забутий екземпляр під час планової ревізії тисяч предметів зберігання. Зазначивши очевидну схожість структури кістки з хребцями великих сухопутних динозаврів, він негайно перенаправив запит провідному спеціалісту з Музею природної історії, професору Полу Барретту. Останній без вагань підтвердив: артефакт належав титанозавру. З огляду на точну дату розкопок, цей зразок офіційно став найпершим речовим доказом існування динозаврів у цьому регіоні, випередивши всі наступні знахідки.
Професор Пол Барретт, дослідник динозаврів з Музею природної історії, який допоміг перевірити знахідку, сказав: "Вірите чи ні, але це перший фрагмент кістки динозавра, коли-небудь знайдений в Антарктиді. Його пропустили, бо, на мою думку, його неправильно ідентифікували в суворих польових умовах, але це зауропод, і це лише друга кістка зауропода з усього континенту".
Загублений рай: яким був антарктичний титан 82 мільйони років тому
Титанозаври належать до ширшої групи зауроподів, куди входять найбільші сухопутні істоти в історії Землі, зокрема бронтозаври та брахіозаври, чия довжина перевищувала 20-30 метрів. Хоча окремі представники клади титанозаврів виростали до 35 метрів завдовжки і важили колосальні 60 тонн, знайдена в Антарктиді особина була відносно невеликою – приблизно від шести до семи метрів. Вчені припускають, що це була або молода тварина, або окремий менший підвид травоїдних гігантів.
За оцінками палеонтологів, цей зауропод населяв територію сучасної Антарктиди близько 82 мільйонів років тому, в епоху пізнього крейдового періоду. У той доісторичний час континент виглядав абсолютно інакше: замість багатокілометрової товщі криги його вкривали густі зелені ліси, що забезпечували багату кормову базу для великих фітофагів.
Точно датувати настільки фрагментовану скам'янілість зазвичай майже неможливо, проте науковцям допоміг супутній геологічний контекст. Хребець виявили всередині морських скельних порід поруч із залишками стародавніх молюсків – амонітів. Професор Барретт пояснив, що після смерті динозавра його тіло, ймовірно, змило течією річки у відкрите море, де воно зрештою опустилося на дно і законсервувалося в осадових відкладеннях.
Крижаний завіс: чому Антарктида неохоче ділиться таємницями
Попри те, що знайдений фрагмент занадто пошкоджений для точного опису та виділення нового виду динозаврів, його ідентифікація стала найважливішою віхою для реконструкції мезозойських екосистем полярного кола.
Сьогодні Антарктида залишається чи не найскладнішою зоною на планеті для проведення палеонтологічних та археологічних розкопок. Головна перешкода полягає в тому, що корінна порода контитенту, яка зберігає в собі доісторичні сліди, майже повністю похована під материковим льодовиковим щитом завтовшки до трьох кілометрів. Саме через ці екстремальні бар'єри палеонтологам досі вдалося виявити та описати лише близько півдюжини антарктичних видів динозаврів. Проте експерти впевнені: реальне різноманіття фауни, приховане під кригою, було в рази вищим.
Інші секрети динозаврів
Згідно з публікацією Daily Galaxy, нещодавно знайдені в Монголії скам'янілі відбитки лап свідчать про те, що окремі види динозаврів були здатні розвивати швидкість, яку можна порівняти з показниками професійних велосипедистів. Це сенсаційне відкриття змушує науковців переглянути колишні уявлення про біомеханіку стародавніх рептилій і водночас підтверджує гіпотези, що дрібніші динозаври вирізнялися здібностями до швидкісного спринту.
Нове дослідження унікальних скам'янілих решток віком 160 мільйонів років дозволило інакше поглянути на те, як еволюціонував політ у динозаврів та птахів. Про це повідомляє видання The Times of Israel. Аналізуючи зафіксовані у породі сліди линяння оперення, Йосеф Кіат – дослідник зі Школи зоології Тель-Авівського університету та Музею природної історії ім. Штейнхардта – виявив докази того, що певні види крилатих динозаврів з часом втратили спроможність підніматися в повітря.
