Підпишіться на нас в Google
Вчені з Варшавського університету спільно з міжнародною дослідницькою групою описали новий рід і вид мечохвоста – Polonolimulus zaleziankensis. Його було виявлено на території Свентокшиських гір у Польщі. Цей незвичайний мечохвіст має сильно подовжені щокові шипи та змінені пропорції тіла, що робить його однією з найбільш екстремальних форм серед австролімулідів, стверджують дослідники.
"Історія самих зразків настільки ж незвичайна, як і доля місця знахідки, з якого вони походять, пише Interia.
Місце розкопок було тимчасовим. Його оголили під час земляних робіт, а потім засипали", – повідомляється в Науковій службі Варшавського університету. Скам'янілості збереглися у вигляді природних відбитків, які через багато років вдалося оцінити заново.
Історія виявлення скам'янілості
Зразки знайшли під час будівництва швидкісної автомагістралі S7 у районі Свентокшиських гір у Польщі. Ділянка була тимчасовою і після завершення робіт виявилася засипаною.
Один із знайдених кам'яних блоків протягом багатьох років залишався на складі біологічного факультету Варшавського університету, перш ніж ним зацікавилися дослідники, що займаються палеобіологією членистоногих.
Це відкриття вказує на те, що стародавні мечохвости відрізнялися значно більшою різноманітністю, ніж їхні сучасні аналоги. Як підкреслюють дослідники, "попередня літопис скам'янілостей демонструє зовсім інше – високу різноманітність форм", що ставить під сумнів спрощене сприйняття цієї групи як практично незмінної в ході еволюції.
"Цей кам’яний блок з відбитком багато років лежав на складі нашої дослідницької групи палеобіології на біологічному факультеті Варшавського університету. Я побачив його вперше на другому курсі навчання, у 2020 році", – пояснив Джонатан Аудицький, докторант Інституту еволюційної біології біологічного факультету Варшавського університету.
Що відомо про цього стародавнього мечохвоста
Мечохвости – це тварини, які в даний час мешкають в Атлантичному океані біля узбережжя Північної та Центральної Америки, а також біля азіатських берегів Тихого океану. Найвідомішим їх видом є Limulus polyphemus. Викопні форми також заселяли прісні води.
Як і у багатьох членистоногих, кров мечохвостів має синій колір, а фактором, що транспортує кисень в організмі, є гемоціанін, а не гемоглобін. Бактеріальні тести, створені на основі крові мечохвостів, використовуються, зокрема, у космічній промисловості для миттєвого контролю стерильності компонентів, що готуються до експедицій у космічних зондах.
Новоописаний вид зі Свентокшиських гір походить з раннього тріасу, його вік становить близько 250 млн років. Він належить до вимерлого сімейства Austrolimulidae, що включає найнезвичайніших викопних мечохвостів. Вид вирізнявся подовженими щоковими шипами та модифікованими пропорціями тіла. Дослідники називають таку будову "екстремальною", оскільки вона істотно відрізняється від класичного вигляду сучасних мечохвостів.
Океанічний пилосос із синьою кров'ю
Аналіз також продемонстрував, що мечохвости вже в ранньому тріасі мешкали на досить великих територіях стародавньої Пангеї – від земель сучасної Польщі до Австралії та Північної Америки. На думку вчених, це може свідчити про більш ранню диференціацію даної групи ще до великого пермського вимирання. Але це все ще гіпотеза, що вимагає подальших досліджень, підкреслили фахівці.
Вчені називають мечохвостів океанічними пилососами, оскільки вони харчуються практично всім, що знаходять на морському дні. Завдяки своїй універсальності та високій екологічній толерантності вони пережили численні кліматичні зміни та масові вимирання. Це надзвичайно стійкі, всеїдні організми, яких важко витіснити з їхньої екологічної ніші.
Раніше УНІАН повідомляв, що один горбатий кит проплив понад 15 000 км, побивши світовий рекорд.
