Люди можуть робити багато чудових речей, проте, на жаль, не можуть літати самостійно. Однак багатьох цікавить питання, якби ми могли це робити, то наскільки великими були б наші крила, пише LiveScience.
За словами експертів, все залежить від розмірів людини. На думку професора біології в Університеті Північної Кароліни в Чапел-Хілл Тая Хедріка, той, хто важить близько 70 кг та має зріст 1,5 метра, мав би розмах крил близько 6 метрів. Він вважає, що такі розміри є "напрочуд малими".
Однак науковці вважають, якщо людина хоче літати, то їй потрібні не лише крила.
"По-перше, ми повинні розглянути, які саме крила у нас будуть. Класичний образ ангела зображує людину, що летить, з величезною парою пернатих крил, що стирчать зі спини. Анатомічно це вимагало б окремої лопатки", - пояснив науковий співробітник Інституту динозаврів при Музеї природознавства округу Лос-Анджелес Майкл Хабіб в інтерв'ю Live Science.
Він також наголосив, що ці крила потребували б літальних м'язів, які огинають грудну клітку і спину. Хабіб вважає, що крила, які мають кажани, мали б більше сенсу для людей. Таким чином вся рука та кисть витягувалися б, створюючи 6-метровий розмах крил.
Однак для того, аби люди могти літати по-справжньому, решта тіла має виробляти достатньо енергії, а для цього потрібні сильні м'язи. Зокрема у птахів в середньому від 16% до 19% м'язової маси складають м'язи, які використовуються для польоту.
Крім того, Хабіб зазначив, що те, як людина буде літати, визначатиметься її анатомією.
"Існує кілька типів польоту, і всі літаючі істоти спеціалізуються на різних видах, таких як махання, ковзання, зависання і ширяння. Кожна з цих спеціалізацій передбачає різні типи крил. Наприклад, Хабіб сказав, що птах, який махає крилами під час польоту, має коротші та міцніші крила. З іншого боку, птах, що ширяє, як альбатрос, має набагато довші крила порівняно з його розміром. Люди, з їхніми відносно великими розмірами, швидше за все, ширяли б у повітрі", - підкреслили у LiveScience.
За словами дослідника, у цьому питанні люди перебувають в еволюційно невигідному становищі, адже тварини, які літають, тисячоліттями покращували свою анатомію для польоту.
"Нам знадобилося б багато інших пристосувань, які птахи набули за ці роки", - підсумував Хедрік.
Інші дослідження науковців
Раніше дослідження показало, коли комарі найактивніші. За словами вчених, після дощу комарі кусають частіше, аби підтримувати свій рівень гідратації.
Також науковці розповіли, чому деякі птахи "ховають" у своїх гніздах зміїні шкури. Вони зазначили, що така поведінка могла розвинутися як специфічний захисний механізм для виживання яєць і пташенят у порожнистих гніздах.
