Планета Сатурн друга за розміром серед своїх компаньйонів у Сонячній системі, а також може похизуватися ефектними та видатними кільцями.
Кільця Сатурна - з чого складаються і що про них відомо
Уперше на них звернув увагу Галілео Галілей. Це сталося далекого 1610 року з використанням примітивного телескопа. Він зміг розгледіти якісь "вушка" біля цієї планети.
Чіткіше побачити об'єкт зміг астроном Християн Гюйгенс через 45 років після Галілея. Астроном назвав кільця тонким плоским диском. Чітко розглянути їх і правильно оцінити змогли вже в 19 столітті.
Вчені дійшли висновку, що це кілька кілець, які складаються з великої кількості дрібних частинок. При цьому на внутрішніх частинах кілець вони рухаються швидше, ніж на зовнішніх.
З 2004 року по 2017 автоматична міжпланетна станція "Кассіні" провела велике дослідження кілець Сатурна. Були зроблені сотні тисяч знімків, і зібрано інформацію про склад кілець. Виявилося, що вони на 99% складаються з льоду. Решта - це силікати, пил і різні домішки.
При цьому розмір частинок дуже різний - є і мікроскопічні порошинки, і брили розміром з багатоповерхівку. Ширина кілець становить сотні тисяч кілометрів, хоча їхня товщина ледь сягає кількох десятків метрів.
Як свідчить найпопулярніша теорія, кільця утворилися з місяця Сатурна. Супутник, ймовірно, підійшов занадто близько до планети і його розірвало гравітацією. Учені назвали її Chrysalis. Вважається, що ядро поглинув Сатурн, а решта - перетворилося на кільця. Сама космічна подія сталася за часів динозаврів.
За іншою версією, кільця сформувалися із залишків льоду та пилу, які не увійшли до складу Сатурна та його супутників. Однак у цьому випадку, вони були б забруднені пилом і метеоритами, а не залишалися чистими та крижаними.
Коли зникнуть кільця Сатурна
Тепер розглянемо, що буде якщо у Сатурна зникнуть кільця. Річ у тім, що процес уже почався. Як виявилося крижаний пил кілець немов здувається зарядженими частинками, які обертаються разом із магнітним полем планети. У підсумку він осідає в атмосфері, а самі кільця стоншуються.
На думку деяких учених, уже через 100 мільйонів років Сатурн може залишитися без своїх відомих кілець.
Наостанок зазначимо, що хоча кільця є ще й у Нептуна, Урана та Юпітера, саме в Сатурна вони яскраво сяють завдяки найчистішому льоду у своєму складі. Водночас у решти вони складаються з каменів і темного пилу.
