На лінії розмежування панує жорстка бюрократія і смерть / фото dpsu.gov.ua

Міжнародні гуманітарні групи називають це місце «лінією розмежування». Але насправді межа між урядовою територією України й окупованим сходом – це 500-кілометровий військовий кордон, який часто перетворюється на поле битви, переповнене обстрілами й загиблими.

Те, що від початку було тимчасовим рішенням, яке дозволяло пересуватися людям і товарам, за п’ять років війни стало твердо визначеною лінією. Більшість сутичок відбуваються поблизу контактної лінії, кажуть в ОБСЄ. І навіть п’ять офіційних пунктів пропуску – це насправді небезпечні місця. Про це пише Bloomberg.

Читайте такожВід цигарок до зброї: журналісти розповіли про контрабанду на КПП Гнутове (відео)

Відео дня

В неділю українці підуть на виборчі дільниці, щоб зробити вибір між президентом Петром Порошенком і його опонентом Володимиром Зеленським. Але цивільні, опитані на пропускних пунктах, не вірять, що їхні життя зміняться. Принаймні, це станеться не скоро. Вони будуть повертатися знову і знову на ці прикордонні території під пильним наглядом снайперів і в оточенні мінних полів, сподіваючись потрапити на інший бік. Ті, хто живуть неподалік лінії розмежування, відчули на собі основний удар війни. Згідно з даними ООН, тут загинули 3 тисячі мирних мешканців і близько 9 тисяч були поранені. Всього 13 тисяч людей загинули за п’ять років війни, а два мільйони були змушені переїхати. Для багатьох перетин лінії розмежування стало необхідністю щоденного життя.

На КПП очікувати часом доводиться до восьми годин. Тут є кілька ванних кімнат, а вода в дефіциті. Кожного місяця лінію перетинає близько мільйона людей, з яких багато пенсіонерів. Гуманітарні групи закликають обидві сторони забезпечувати більше послуг, зокрема надавати медичну допомогу.

Читайте такожЖитель Маріуполя намагався привезти вибухівку з окупованої частини Донбасу (фото)

14 лютого служба ООН з питань координації гуманітарних справ повідомила, що близько 50 пенсіонерів стояли чотири години в очікуванні в розпал шторму. В ОБСЄ порахували, що з грудня щонайменше 16 цивільних були поранені чи загинули на КПП. Більшість з них були старшими людьми. Але навіть на тлі такого ризику, їхні справи, торгівля, сім’я і медичні послуги на іншому боці від лінії. На окупованих територіях мало дешевих і якісних продуктів. Тому люди йдуть на захід по закупки. Пенсіонери повинні переходити на підконтрольну Києву територію, щоб отримати свої виплати.

КПП працюють з 7 ранку до 18:30 увечері. Це звичайні халупи й «побутівки», вкриті брезентом. Тут озброєні солдати обшукують допитують і стежать за нескінченим потоком людей. З урядового боку цивільним доводиться мати справу з чотирма службами безпеки: податківцями, поліцією, прикордонниками й армією. У кожної з них своя роль. Поліція контролює натовп. Прикордонники перевіряють документи й сумки. Податківці конфісковують те, що вважають незаконними товарами. А військові охороняють останню лінію на межі, за якою починається сіра зона й окуповані території. За словами пенсіонерки з Донецька Лариси Баліч, кожного разу під час перетину лінії доводиться зіштовхуватися з різними представники служб безпеки, у яких різні правила. І результат проходження може бути різний. Особливо це стосується тих випадків, коли люди щось з собою несуть. А це роблять майже всі.

Баліч ходить на захід, щоб провідати доньку, отримати пенсію і купити ліки.

Читайте такожДвоє українців продавали газ із Росії бойовикам "ДНР" (фото)

«Я висипаю всі пігулки з упаковок і складаю їх в одну невелику паперову коробку. Щоб здавалося, ніби вона одна. Інакше на кордоні можуть вирішити, що у мене надто багато ліків як для однієї людини й конфіскують їх», - розповіла вона.

Для людей дефіцит на сході часто диктує те, що вони будуть нести через кордон. Тому дешева їжа і побутові речі домінують у таких випадках. Масове безробіття на окупованих територіях створило «кустарний» бізнес з перетину кордону. З’явилися так звані «човникарі». Одна з них – Оксана Гусельнікова. Вона каже, що заробляє близько 11 доларів на день завдяки тому, що носить торби з яблуками з урядової території на окуповані райони. Інші популярні товари, які часто возять на інший бік, — це ковбаса, масло і сир.

«В іншому випадку я просто безробітна. Яблука – це хороший бізнес. Вони коштують більш ніж вдвічі дорожче з іншого боку», - каже Гусельнікова.

Рух товарів, однак, залежить від того, що з них службовці фіскальної служби будуть вважати законними, а що конфіскують. Правила можуть змінюватися щодня. Щоб боротися з «прикордонним бізнесом», Україна запровадила обмеження на перевезення не більше 75 кілограмів товарів на 10 тисяч гривень. Для Гусельнікової наплив конкурентів і нові обмеження виливаються у скорочення доходів.

Читайте такожУ ДПСУ розповіли, що можуть ховати бойовики "ЛНР" по той бік заблокованого КПВВ "Золоте"

«Раніше я ходила кожен день. Тепер це робить стільки людей, що я перетинаю межу раз на три дні», - пояснила вона.

В той час, як Київ намагається посилити певну торговельну інфраструктуру на лінії розмежування, з іншого боку її майже немає. Наталія, яка попросила не називати її прізвище, перенесла через кордон ліки для вагітної жінки з ВІЛ у Донецьку. Одного дня це легально, а іншого російські бойовики сказали, що ні.

Українські прикордонники кажуть, що постійно конфісковують сигарети й алкоголь, які роблять на сході. Серед заборонених товарів також вживані деталі для автомобілів і сезонні ягоди. Спроби приховати заборонені речі бувають дуже винахідливими, а бувають і дуже простими. Нещодавно прикордонники вилучили банку ікри, захованої у мішку картоплі. Один з українських прикордонників сказав виданню, що серед солдатів на лінії розмежування поширене відчуття розчарування. Посилюється відчуття нормалізації пропускних пунктів. Ніби так і має бути. І через це кінець війни ще важче собі уявити.