Актуальні геодані та сучасні геоінформаційні технології є основою до побудови ефективного управління. Відкриті цифрові дані дозволяють суттєво підвищити якість прийняття рішень, скоротити час на їх ухвалення та створити ефективну систему управління інфраструктурою в будь-якій сфері.
«Інтеграція цифрових технологій та кращих міжнародних кейсів з використання геопросторових даних є беззаперечною умовою для стрімкого розвитку, зокрема в агросекторі», – зазначила заступниця Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.
Наша країна поки відстає на цьому шляху, володіючи здебільшого масивом застарілих і розрізнених даних, на базі яких неможливо приймати ефективні рішення. Брак актуальної геоінформації ускладнює процеси координації дій органів державної та місцевої влади, управління інфраструктурою, територіального розвитку та реагування у надзвичайних ситуаціях.
З метою створення засад для розвитку галузі геоінформаційних технологій 23 травня в Києві пройшла Перша міжнародна конференція GEODIGITAL UKRAINE 2019. Захід зібрав міжнародну експертну спільноту для обміну досвідом та започаткування платформи для об’єднання практичних рішень бізнесу з потребами держави. Організаторами виступили Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та ГС «УкрГео».
«Поступово країна рухається у бік більшої прозорості й відкритості. Сьогодні ми надаємо вже більше 20 послуг в електронному вигляді», – відзначила перший заступник Голови Держгеокадастру Людмила Шемелинець,
«Попит на актуальні геодані зростає, і все більше управлінців розуміють їхню цінність для підвищення ефективності рішень. За моїми прогнозами, протягом найближчих 5 років обсяг ринку геоданих в Україні зросте у 2-5 разів», – переконаний Голова правління ГС «УкрГео», Голова Ради директорів «АРЦ» Роман Челноков.
Так, завдяки початку співпраці з державними та місцевими органами влади, вже було реалізовано низку масштабних проектів. Зокрема, створена Публічна кадастрова карта України, реалізовано унікальний проект з корекції схеми розташування та оцінки стану теплових мереж м. Києва за допомогою тепловізійної аерозйомки.
При цьому розвиток ринку геоінформаційних технологій в Україні гальмує низка проблем: відсутність сучасних галузевих стандартів, брак кваліфікованих кадрів та запиту на ефективні рішення, а також недостатня фінансова підтримка сфери на рівні держави.
До прикладу, більшість топографічних карт створені ще в 70-80-х рр., при цьому ці застарілі дані лягають в основу актуальних генеральних планів українських міст. Як результат – про ефективність планування та розвитку територій, що особливо актуально в ході реформи децентралізації, не йдеться.
Під час Конференції спікери з Норвегії, Польщі, Німеччини, Нідерландів, Франції, Угорщини, Грузії та ін. країн поділилися з учасниками світовими трендами у сфері, презентували новітні геоінформаційні технології та успішні приклади практичної інтеграції геоданих для вирішення галузевих проблем. Своїм досвідом використання ГІС в управлінні територіями та ресурсами поділилися представники влади Львова та Одеси, військових установ та приватних компаній. У рамках заходу також була представлена експозона новітніх розробок і технологій від низки провідних компаній ринку.
За результатами було анонсовано підготовку до проведення Другої міжнародної конференції GEODIGITAL UKRAINE 2020. Детальніше – http://digitalukraine2019.ukrgeo.ua/.
