Постійний потік тяжкопоранених з фронту призвів до того, що вітчизняні медики різко прогресували: вони регулярно і багато оперують, впроваджують інновації та вигадують нові препарати.
Ортопед-травматолог Володимир Оксимець розповідає, що разом з колегами почав досліджувати стовбурові клітини в 2004 році. Описали їх ще на початку 1960-х - вони дають розвиток всіх тканинах організму людини. Але у медиків довго не було розуміння, як визначити, які з клітин в яку тканину будуть розвиватися: у кістки, хрящі, судини, м'язи, шкіру? Цим і зайнявся Оксимець, пише "Новое время".
Його група, що перебувала тоді в Донецьку, після довгих експериментів знайшла метод, при якому стовбурові клітини, шматочки кістки і венозна кров поміщаються на спеціальний імплантат. Після трансплантації в зруйновану кістку клітини продовжують поділ, поки не заповнять весь відсутній обсяг тканини. Так кость відновлюється, а клітини самостійно припиняють ділитися.
В кінці 2004-го у Донецьку лікарі вперше провели трансплантацію кістки подібним методом: пацієнтом став чоловік, у якого перелом не зростався три роки. За наступні десять років Оксимець і його колеги провели пару десятків схожих операцій.
“Коли почалася війна, я зрозумів, з якими травмами підуть поранені. Буде повторення війни в Афганістані: роздроблені кістки, їх відсутність, не зростаються переломи, - згадує травматолог, який до того часу перебрався з Донецька в Київ. - Якраз ті випадки, де можна застосувати наші клітинні технології".
І за три роки війни в цій клініці зробили більше сотні операцій, які допомогли пораненим бійцям повністю відновитися. Причому більшої частини з них до того не могли допомогти ані в госпіталях, ані в інших клініках.
Свої успіхи є і у медиків з Дніпра. Юрій Скребець, заступник головного лікаря з хірургічної допомоги Дніпропетровської лікарні ім. Мечникова, куди привозили із зони АТО безліч потерпілих бійців, запевняє: за воєнні роки вони провели рекордну кількість операцій - 3,5 тис. “Раніше в такій кількості ми не оперували: робили одну-дві операції на рік, скажімо, на головному мозку. Тепер ті ж операції, які ми вважали складними, робимо просто і швидко", — пояснює він. При таких темпах якість не страждає: у дніпровській лікарні — одна з найвищих в країні частка успішності операційного втручання — 99,4 %. Скребець називає подібний результат унікальним. Українські військові хірурги не тільки оперують. Так, один з них — Ігор Гайович — брав участь у розробці інноваційного кровоспинного. До конфлікту на сході вітчизняні медики використовували застарілі препарати для швидкої зупинки крові в рані. Імпортні аналоги були дуже дороги.
Вчені Інституту фізичної хімії ім. Писаржевського створили кровоспинний Кровоспас, який не поступається популярним в світі СELOX (Великобританія) і QuikСlot Combat Gauz (США). А де в чому навіть перевершує ці аналоги. До всього Кровоспас коштує вдвічі дешевше. “Ми провели близько 180 проб, щоразу наближаючись до успіху,— згадує Гайович. — Це велике завдання. Напевно, мало хто робив подібне". Олександр Куклішин, радник міністра оборони, додає, що Кровоспас вийшов настільки ефективним, що його планують закуповувати країни НАТО.
Повну версію статті читайте в новому номері журналу "Новое время".
