Усі аргументи, які навело міністерство, - неправда, зазначив А.Мельник у коментарі УНІАН. “Правда те, що я вимагав, аби повернули всі твори мистецтва з урядових кабінетів і коридорів та інших держустанов. Бо це погана практика: за ними ніхто не доглядає, їх усіх потім треба реставрувати, а ще гірше - вони просто зникають”, - наголосив він.
За його словами, перша брехня від міністерства - що звільнення відбулося “за згодою сторін”. “Тут відбулася фальсифікація”, - каже А.Мельник.
“Вони говорять про план... Музей не може говорити про план. Спершу музей повинен бути у відповідності до своїх обов'язків. Він повинен бути відповідно облаштований. Ми неодноразово заявляли, що музей не може працювати, коли взимку температура 8-10 градусів, а влітку - майже 40. Міністерство до цього не прислухалося. Навпаки - в усьому звинувачує мене. Зрозумійте, що перепад температур залежить не від директора музею і не від наукових співробітників. Це залежить від системи опалення. Тому міністр не може звинувачувати будь-кого, якщо він до цього не долучився”, - наголосив А.Мельник.
Він нагадує, що рік тому вийшов указ Президента щодо реконструкції Національного музею. Проте міністр Михайло Кулиняк жодного разу не запросив А.Мельника з цього приводу. “Тобто, він сам порушив указ Президента”, - зауважує А.Мельник.
Більше того, за його словами, з 2008 року музей не фінансується, крім зарплати, комунальних послуг, відрахувань й охорони.
“У 2011 році дали два мільйони гривень. Ми їх витратили на пожежну сигналізацію, тому що сиділи “на пороховій бочці”. І мікроклімат хотіли зробити, але ці кошти - це копійки в порівнянні з тим, що потрібно. Ми не можемо таким локальним шляхом вирішити цілу проблему. Музей потребує цілісної реконструкції. Це зазначено й в указі Президента. Щодо пошкодження іконопису - теж брехня. Усі 12 ікон реставровані. Якщо пошкодження відбулося, то воно відбулося через недосконалу систему опалення, через яку в музеї різкі перепади температур. Ще раз наголошую, що я неодноразово про це повідомляв. Ми написали щодо цього безліч листів”, - наголосив А.Мельник.
За його словами, з Міністерством культури відбувається якесь просто “аномальне явище”. “Вони запрошують на відповідальні посади абсолютно непрофесійних людей. У мене взагалі складається враження, що вони далекі від культури. Замість культури займаються політикою. Це все, що я можу сказати”, - заявив А.Мельник.
Як повідомляв УНІАН, А.Мельник повідомив, що 5 квітня у його кабінет у музеї прийшов міністр культури М.Кулиняк з трьома чиновниками міністерства й зачитав наказ про його звільнення з посади директора Національного художнього музею України. У наказі про звільнення, за словами А.Мельника, вжито формулювання “за згодою сторін”, хоча сам директор музею, як пояснив він, такої згоди не давав і жодних документів щодо цього не підписував. “Близько місяця тому міністр культури виніс мені догану за якісь там недоліки, - сказав А.Мельник. - Проте пізніше зняв цю догану, усвідомивши свою помилку”.
Відповідаючи на запитання УНІАН, з чим А.Мельник пов`язує раптове звільнення з посади, він припустив, що причина може бути в тому, що Нацмузей вкотре відкрито заявив про зникнення картин в Кабміні.
Раніше УНІАН публікував матеріали “У Кабміні завівся крадій живопису” та “Як у Кабміні покрали картини”.
Після виходу першої публікації в урядових кабінетах картини таки знайшлися, проте лише дві з чотирьох: «У риболовецькому колгоспі» 1952 року та «Вітрила на морі» 1951-го. Про «Дніпровські далі» 1937-го та «Село біля річки» 1951-го музейники як тоді, так і тепер заявляють, що вони «фальшиві». Нині щодо двох підробок проводиться експертиза спеціальною комісією, результати якої обіцяють невдовзі оприлюднити.
Сьогодні, 6 квітня, Міністерство культури повідомило, що звільнило А.Мельника з посади генерального директора Національного художнього музею України через невиконання музеєм основних планових показників діяльності.
