Рідні військових 125-ї окремої важкої механізованої бригади, яка у вересні тримала позиції на Запорізькому напрямку, скаржаться на десятки зникли безвісти бійців. Вони вимагають від командування відповіді, чому не було евакуації поранених і відведення підрозділу з позицій. Про це йдеться у матеріалі hromadske.
Серед зниклих безвісти - наречений Анастасії Шаповалової Орест. Вони мали побратися 25 вересня - чоловік мав вирватися із фронту у відпустку, проте за п'ять днів до цього перестав виходити на зв’язок. Через кілька днів, за словами дівчини, надійшло офіційне сповіщення, що Орест вважається зниклим безвісти.
"19 вересня ворог обійшов їхні позиції та зайшов ззаду. Того дня було розбито шість позицій дронників. Мого Ореста, який був на мінометці, закидали гранатами. Наступного дня вже почалася "м’ясорубка" і хаотичний відхід із позицій", - розповіла Анастасія, посилаючись на слова побратимів, які вижили, мовляв, від командування правди неможливо добитися.
Усе ж наприкінці жовтня командування бригади підтвердило втрати, проте заявило, що їхні військові підпорядковувалися іншим підрозділам.
"Підрозділи, які виконували бойові завдання на Запорізькому напрямку, поблизу населених пунктів Полтавка та Ольгівське, перебували в оперативному підпорядкуванні іншого військового формування та діяли за розпорядженнями відповідного командування. Командування 125-ї окремої важкої механізованої бригади не було залучене до планування або управління бойовими діями на зазначеній ділянці фронту і, відповідно, не мало повноважень коментувати чи змінювати прийняті рішення", - йдеться у заяві бригади.
125 ОВМБр "пороздавала" свої батальйони
Видання нагадало, що 125 окрема бригада ТрО з липня цього року стала 125 окремою важкою механізованою бригадою, і її реформування спричинило зміну штатної структури і скорочення батальйонів, які взагалі були в підпорядкуванні інших бригад.
"Із самого початку [з 2022 року, - ред.] ми всі були "роздані". Це, можливо, одна з небагатьох бригад, яка пороздавала свої батальйони. Тобто ми завжди були прикомандировані до якоїсь іншої бригади", - розповів один із військовослужбовців 125 ОВМБр на умовах анонімності.
У матеріалі йдеться про те, що деякі з батальйонів за три з половиною роки пройшли 15 оперативних підпорядкувань різних бригад, і тому зараз рідні не розуміють, яка бригада відповідальна за планування й управління на конкретній ділянці фронту.
"Нам от досі ніхто не відповів, під яким командуванням тато був того дня: чи під 102, чи під 110. Настільки все заплутано, такий безлад, конкретних відповідей немає…" - поділилася Іванна Рибак, батько якої зник безвісти 14 вересня під Полтавкою.
Що сказало командування бригади рідним
Після шквалу запитів від родичів командування 125 бригади все ж провело онлайн-зустріч із близько сотнею родин зниклих безвісти бійців, пише видання. Їм пояснили, що впливати на накази не мали права. Представники командування сказали, що через неукомплектованість і втрати вони просили відвести батальйони ледь не в кожному бойовому зведенні, але їхні пропозиції, мовляв, ігнорували.
"На зустрічі комбат 218 батальйону [де служив чоловік, - ред.] стверджував, що були відхідні позиції. А я після спілкування з військовими, які залишились живі, знаю: жодних там відступних позицій не було. Це був хаос... Я знаю, що тим, хто був поранений на позиціях, не дозволяли евакуюватися. Є чіткі вказівки людей, які казали не забирати трьохсотих. Вони стікали кров'ю. Через відсутність дронів хлопці йшли — і їх тупо розстрілювали", - каже Анастасія Шаповалова.
За її словами, з батальйону, де служив її наречений Орест, загиблих або зниклих безвісти на тій ділянці - 41 людина, а загалом із бригади - майже 100.
Що ж відбувалося на лінії фронту
Пролити світло на те, що відбувалося у вересні біля Полтавки та Ольгівського на Запорізькому напрямку, погодився комбат 2 механізованого батальйону 125 ОВМБр Остап Пюлик, що до останнього тримав там позиції.
Зазначається, що із середини вересня там перебували три батальйони 125 ОВМБр: колишні 217-й, 218-й і 219-й. Останній розформували й об’єднали з 217-м - тож, по суті, їх було два.
"Після останнього відновлення нас залишили із критично низькою укомплектованістю - і 10 вересня прийшла БРка прибути на Запоріжжя. Уже з 16 вересня ми прийняли лінію оборони. Відбувалось усе в стислі терміни... Ми були в підпорядкуванні 102 бригади. На цей момент уже відбувалися штурмові дії", - розповів Пюлик.
За його словами, позиції були облаштовані добре, штурми противника успішно відбивали, доки сусідній 1 стрілецький батальйон (колишній 218-й), зазнавши втрат, не почав відхід.
"Уже 20 вересня сусідній батальйон під натиском ворога відступив із зайнятих позицій, оголивши нам фланг на глибину 6 кілометрів. Довелося перегруповуватися, щоб уникнути оперативного оточення власних підрозділів", - пояснив комбат.
Оскільки на заміну батальйону, який відступив, нікого не дали, то вони мусили перегрупуватись і так протримались іще майже місяць. На 102 бригаду, в підпорядкуванні якої були бійці, комбат не нарікає, мовляв, там допомагали, чим могли - забезпеченням, прикриттям артилерією, розрахунками БпЛА:
"Ми надавали донесення старшому начальнику щодо ризиків оперативного оточення, складності евакуації поранених і загиблих, виснаження особового складу. Але ми не могли не прийняти наказ чи відмовитися від нього, тому що це наказ вищого штабу".
Втрати підрозділу
Він пригадав, що в перші 10 днів підрозділ втратив 10 пікапів і один "гаммер", а доїзд на позиції був неможливий через дистанційне мінування всіх під’їзних шляхів. До того ж ворог із часом почав домінувати в повітрі, було багато артилерійських і повітряних уражень, і 16 жовтня Полтавка вже була окупована.
Комбат прокоментував і повідомлення рідних про те, що евакуювали не всіх поранених.
"Я не міг великими групами здійснювати евакуацію. Вона мала становити від трьох до чотирьох людей. Якщо група більша — вона одразу помітна для ворога. Ми вже були змушені наших поранених евакуйовувати на 8-12 кілометрів, проходячи маршрут пішки. Вихід із позицій міг тривати від доби до двох з половиною діб. Тому був наказ про евакуацію в пріоритетності відповідно до важкості ступеня поранення", - сказав Пюлик.
За словами командира, кількість втрат лише в його батальйоні за період від 16 вересня до 16 жовтня - 49 людей (з 350). Загибель підтверджена лише трьох, а решта 46 вважаються зниклими безвісти.
Ситуація на Запоріжжі: останні новини
Як повідомляв УНІАН, ЗСУ відійшли з позицій біля п'ятьох населених пунктів у Запорізькій області. Зокрема, йшлося про населені пункти Новоуспенівське, Нове, Охотниче, Успенівка, Новомиколаївка. У Силах оборони півдня поінформували, що ворог намагається завести в ці населені пункти свої групи закріплення, але українські захисники усіма силами протидіяють їхнім спробам це зробити.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський підтвердив, що ворог захопив три населені пункти в Запорізькій області. За його словами, воїни Угруповання військ "Південь" ведуть виснажливі бої за Рівнопілля і Яблукове.
