Вперше з часів Другої світової війни освітній процес зіштовхнувся з глобальним закриттям шкіл. Через Covid-19 стався такий збій в системі, який зачепив понад 1,6 млн учнів з більш ніж 190 країн світу. Незахищені верстви населення опинилися у більш скрутному становищі. Для них здобуття знань майже зупинилось через те, що дистанційне навчання не було організовано належним чином.
У більш розвинутих країнах держава швидше почала турбуватись про те, щоб онлайн-освіта відбувалась ефективно. Але дистанційне навчання погіршило рівень знань учнів, ізоляція збільшила рівень стресу та негативно позначилась на психологічному стані багатьох школярів. Такий висновок можна зробити за результатами дослідження якості дистанційного навчання, проведеного Міжнародною консалтинговою компанією McKinsey & Company.
Комп’ютер не може замінити шкільний клас
Восени 2020 року було опитано більше, ніж 2,5 тис. вчителів з США, Великобританії, Австралії, Канади, Франції, Німеччині, Японії та Китаї. І хоча вчителі у всьому світі мають різні стилі та стандарти викладання, в їх відповідях було дещо спільне – педагоги погодились з тим, що комп’ютер не може замінити шкільний клас.
Найбільш негативно до онлайн освіти поставились педагоги США та Японії. Понад 60% оцінили якість дистанційного навчання від 1 до 3 по десятибальній шкалі. Найбільший середній бал опитування виявило в Австралії – 7 балів.
Варто зазначити, що в цій країні ще до пандемії був високий рівень диджиталізації шкіл та університетів. 65-70% студентів вчилися поза стінами університетів, школярі також мали сприятливі умови для самостійного опрацювання матеріалу. В Австралії в державних школах учням надаються у користування ноутбуки та планшети, завдання надсилають в електронній формі на пошту, надають учбові матеріали в аудіо- та відео форматах. Через це більшість австралійських вчителів під час опитування відповіли, що дистанційне навчання для них по якості не поступається звичайному. Але таке ставлення до онлайн радше є виключенням з правил навіть серед розвинутих країн.
Учні відстали від шкільної програми
Японські вчителі вважають, що учні відстали від шкільної програми на місяць, тоді як в США, Канаді та Великобританії педагоги оцінили відставання на чотири місяці.
Педагоги з приватних шкіл виявились більш задоволеними дистанційним навчанням і оцінили його в середньому на 6,2 бала, тоді як їх колеги з державних шкіл на 4,8 бала. Вчителі, які працюють в школах, де переважна кількість учнів з бідних сімей, визнали віртуальні класи неефективними, оцінивши їх в 3,5 бала.
Читайте такожДистанція в знаннях. Як змінилася якість шкільної освіти за рік на карантині
Ще одне відкриття опитування – педагоги вважають, що дітям молодшої школи більш важлива присутність в школі, адже самостійно їм важче опрацьовувати та засвоювати матеріал.
А що ж Україна? З 29 березня до 21 травня 2021 року в нашій країні проводилося моніторингове дослідження якості початкової освіти «Стан сформованості читацької та математичної компетенцій випускників початкової школи». Його офіційною метою є відстеження змін, які було запроваджено реформою «Нова українська школа». Але по факту результати дозволять проаналізувати ефективність дистанційного навчання для 3-4-х класів, адже учні молодшої школи в Україні вже рік перманентно перебувають на віддаленій формі навчання.
Вже зараз можна говорити про низьку якість дистанційної освіти
В дослідженні брали участь 9 тисяч четвертокласників з 365 закладів освіти. Вони виконували тестові завдання з читання й математики та відповідали на запитання анкети. І хоча повноцінний аналіз ще не зроблено, вже зараз можна говорити про низьку якість дистанційної освіти. А нещодавно оприлюднені результати національних моніторингів в інших країнах не додають оптимізму.
Порівнюючи з розвинутими країнами світу ситуацію в українських державних школах, бачимо прірву, яку за рік не вдалося подолати. Адже у нас не була розроблена та запроваджена єдина система переходу на дистанційну освіту та контроль якості її проведення. Рівень диджиталізації шкіл та комп’ютерна грамотність вчителів залишаються вкрай низькими. Вчителі не навчилися зацікавлювати учнів з екрана та інтерактивно співпрацювати з ними, втягуючи у предмет. Не розроблено стратегії навчання педагогів тому, як проводити заняття онлайн ефективно та контролювати рівень знань.
Тож результати всеукраїнського моніторингу варто сприймати як важливий аргумент на користь того, щоб трансформувати навчальні програми у більш «компетентнісні», зміцнювати матеріальну базу українського шкільництва та підвищувати фаховий рівень наших учителів.
Дистанційна освіта має свої недоліки та переваги
Дистанційна освіта має свої недоліки та переваги, однак в умовах карантину вона вимушена і незамінна. Звичайно, школярі гірше засвоюють предмети онлайн, ніж на уроках у класах, однак дистанційне навчання до 4 тижнів навіть у початковій школі не знижує суттєво поступу учнів за умови, що вчитель працює інтерактивно, а не «говорить із власною презентацією».
З досвіду шкіл КМДШ варто зазначити, що коли дистанційна освіта побудована на основі якісної зворотної інформації, яку вчитель надає кожному учню, а учні вчителю кожного уроку, це дозволяє об’єктивно оцінювати себе та змінювати наступне заняття, реагуючи на отриманий фідбек. Адже про те, наскільки «дистанційка» якісна чи ні, судять на основі валідних результатів, одержаних на основі такого фідбеку й результатів моніторингу. Оприлюднення результатів останнього – не останній, а початковий етап для того, щоб впроваджувати зміни, спрямовані на якість освіти.
Прогалини в освіті сьогодні – це величезний відкат назад
І наостанок. Говорячи про падіння якості освіти через пандемію COVID-19, ми часто забуваємо про довгострокові наслідки цієї проблеми. Прогалини в освіті сьогодні – це величезний відкат назад в економічній, науковій, технічних, культурних галузях в майбутньому. Це зерна, які посадили, але чомусь забули поливати водою знань та наставництва.
Лідія Білас, співзасновниця мережі шкіл повного дня КМДШ
