Ілюстративне зображення ДТП з велосипедистом / фото ua.depositphotos.com

Суддя Октябрського райсуду Полтави Анатолій Савченко виправдав підприємця Наталію Саєнко, яка два роки тому на пішохідному переході у центрі міста збила неповнолітнього велосипедиста Артема Левченка, котрий згодом помер у лікарні.

Як передає кореспондент УНІАН, такий вирок суддя оголосив сьогодні.

Адвокат Саєнко Богдан Глядик після оголошення рішення суду повідомив журналістів, що цим вироком не встановлюється провина Левченка або Саєнко у ДТП, а вирішувалося питання тільки про те, чи доведена вина Саєнко.

Відео дня

"Висновки експертизи свідчать, що велосипедист порушив правила дорожнього руху… Обвинувачення не надало достатніх доказів провини Наталії Саєнко", - заявив адвокат.

Також суддя зняв арешт з автомобіля Саєнко.

Після оголошення вироку адвокат родини потерпілих Дмитро Семеха заявив, що родина потерпілих вважає несправедливим рішення суду про виправдання Саєнко, і буде оскаржувати цей вирок в апеляційному суді.

Читайте такожУ Києві п'яний велосипедист в'їхав у скляну зупинку й розбив її: інцидент потрапив на відео

Слід зазначити, що 7 жовтня на дебатах прокурор Володимир Стовбун попросив суд призначити Саєнко покарання у вигляді 8 років ув’язнення, а також задовольнити цивільний позов потерпілих до водія та стягнути з неї 19 тис. 734 грн на користь держави за витрати на проведення експертних досліджень.

ДТП в Полтаві: що цьому передувало

  • 6 листопада 2018 року підприємець Саєнко за кермом Mercedes на пішохідному переході на вул. Соборності у Полтаві збила 14-річного велосипедиста Левченка. Він помер у лікарні 7 січня 2019 року, не приходячи до тями.
  • Поліція відкрила провадження за ч.2 ст. 286 Кримінального кодексу (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинили смерть потерпілого).
  • Правоохоронці оголосили Саєнко про підозру, а суд обрав їй запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт. Пізніше суд пом’якшив їй запобіжний захід до нічного домашнього арешту, а згодом - до особистого зобов’язання.