У травні в Україні набув чинності закон, який дає право засудженим на мобілізацію, і за декілька тижнів уже понад 600 в’язнів долучилися до лав ЗСУ. Заступниця міністра юстиції Олена Висоцька, яка курує систему кримінально-виконавчої служби, розповіла в інтерв’ю "Громадському", як відбувається процес та які бувають нюанси під час мобілізації ув’язнених.
Як саме проходить процес мобілізації
За словами Висоцької, після того, як засуджений написав заяву, адміністрація установи перевіряє відповідність матеріалів справи - чи немає винятку за статтею, і відмовляє тим, хто не може згідно з законом взяти участь у цій процедурі. Це перша перевірка.
Далі дається попередній медичний висновок – чи є несумісні зі службою діагнози, щоб військово-лікарська комісія не виконувала зайвої роботи.
Потім із засудженими знайомляться командири військових частин, які вже дають свою згоду або незгоду брати у підрозділ ту чи іншу людину.
"Командир розказує, чим займається його підрозділ. Засуджені, відповідно, розповідають про себе: що вони натворили, що у них з досвідом, яка на сьогодні мотивація і так далі. Тут дві сторони обережно придивляються одне до одного. А потім командири або дають згоду і пропонують людей до свого підрозділу, або відмовляються", - розповіла вона.
Після цього працює комісія при адміністрації, до якої входять командири й ТЦК – там формується попередня згода адміністрації. Її можуть провести фізично чи онлайн.
Потім щодо кожного засудженого передаються матеріали до суду, а вже звідти очікується рішення.
Чи часто процес мобілізації зривається
За словами Висоцької, бувають випадки відмови на різних етапах.
"Або стаття засудженого не відповідає закону; або ВЛК об’єктивно говорить, що людина не зможе служити за станом здоров’я. Та й командири можуть вирішити, що людина заважатиме чи приноситиме більше шкоди, ніж користі… Це дуже суб'єктивно — залежить від кожного конкретного випадку", - сказала вона.
Що буває, якщо ВЛК дає згоду, а командиру людина не підходить
Якщо з першого разу знайти підрозділ не вийшло, розпочинаються наступні переговори, каже представниця Мін’юсту.
"Міноборони визначило чималу кількість підрозділів, які з нами співпрацюють — їх кілька десятків, тому це не є проблемою. Але згода командира прописана в законі. Доки її немає — людина залишається ув’язненою", - зазначила вона.
Вона також підкреслила, що закон дуже чіткий, і в ньому мало можливих відхилень. Тож якщо немає добровільної заяви або хтось із учасників має сумнів у такій добровільності, до прикладу суд, - тоді буде відмова.
Також на запитання, ув’язнені за якими статтями найчастіше бажають служити, Висоцька не змогла дати відповідь, зазначивши, що "йдеться про великі колективи по 500-600 людей в одній установі", - і у Мін’юсту немає часу займатися такими деталями.
Мобілізація ув'язнених - новини
Раніше у Мін'юсті розповіли, що кількість охочих долучитися до Збройних сил серед українських ув’язнених зростає. Зазначається, що нині від засуджених, готових долучитися до лав ЗСУ, отримано вже понад 4000 заяв.
Також у Мін'юсті підкреслили, що є частина людей, які раніше не планували мобілізуватися, але зараз бачать, що це все реально, - і теж виявляють бажання йти до лав ЗСУ.
