Олександр Маринченко на суді в Києві / Фото УНІАН

Окружний адмінсуд Києва відновив на службі в поліції екс-"беркутівця" Олександра Маринченка, якого звинувачують у масових розстрілах людей на Майдані в Києві 20 лютого 2014 року.

Відповідне рішення судді Наталії Шевченко від 22 липня опубліковано в Єдиному реєстрі судових рішень.

У своєму позові до Головного управління Нацполіції в Києві екс-"беркутівець" просив визнати протиправним і скасувати наказ від 3 червня 2020 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, а також наказ від 5 червня 2020 року в частині, що стосується звільнення за порушення дисципліни.

Маринченко просив суд відновити його на службі в Головному управлінні Нацполіції в Києві, надавши рівнозначну посаду станом на час переведення в розпорядження (мова йде про 2016 рік, коли він був інспектором полку поліції особливого призначення), а також стягнути зі столичного ГУ НП середній заробіток за час вимушеного прогулу.

На думку Маринченка, керівництво звільнило його незаконно.

Читайте такожСудді у справі екс-"беркутівців" обурилися заявою ГПУ після зміни підозрюваним запобіжного заходуУ свою чергу представник главку в суді заперечував проти позовних вимог і зазначив, що оскаржувані накази винесені законно, а тому твердження Маринченко є необґрунтованими і такими, що не відповідають дійсності.

У рішенні суду йдеться, що з 2007 року по листопад 2015 року Маринченко проходив службу на посаді інспектора-снайпера групи вогневої підтримки штурмового взводу №3 полку міліції громадської безпеки особливого призначення "Беркут" ГУ МВС у Києві, а в листопаді 2015 року йому було присвоєно спеціальне звання "молодший лейтенант поліції", і він був призначений на посаду інспектора полку поліції особливого призначення №1 ГУ НП у м.Києві.

Зазначається, що протягом 2013-2014 років позивач брав участь у "заходах з охорони громадського порядку в центральній частині міста Києва під час масових заворушень".

Після чого Маринченко мав повернутися на службу, проте не зробив цього.

Дисциплінарною комісією під час службового розслідування встановлено, що після зміни запобіжного заходу він "не виходив на службу без поважних причин".

На підставі цього до нього застосували дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Водночас суд зазначив, що після зміни запобіжного заходу для участі у взаємному звільненні незаконно утримуваних громадян і до 8 лютого 2020 року Маринченко перебував на тимчасово неконтрольованій території України — у так званій "ЛНР" нібито під контролем місцевої адміністрації.

За даними суду, у нього нібито вилучили документи, і він "перебував на карантині в умовах обмеженого пересування".

У рішенні йдеться, що на початку лютого Маринченко повернувся на підконтрольну територію і з'явився на місці служби, де нібито звернувся до командира з усною заявою про бажання почати службу, а потім і з кількома письмовими заявами в ГУ НП, де йому повідомили, що через неявку на службу він був звільнений.

У документі суддя зазначила, що для звільнення "роботодавець має довести обставини відсутності працівника на роботі без поважних причин та наявність у діях працівника вини у вчиненні даного дисциплінарного проступку", що, на думку суду, ГУ НП доведено не було.

"Слід зазначити, що ОСОБА_1 (Маринченко — УНІАН) перебував на тимчасово неконтрольованій території України за обставин, що не залежали від його бажання та волі ... Протягом лютого-квітня 2020 року позивач здійснював всі можливі дії для повідомлення про намір і бажання продовжувати службу в Головному управлінні НП в м.Києві, що відповідачем також не оскаржується", — йдеться в рішенні суду.

Суддя Шевченко у своєму рішенні зазначила, що вважає розпорядження про звільнення Маринченка і подальші накази, які випливають з нього, протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

Таким чином, суддя задовольнила адміністративний позов Маринченка і прийняла рішення про поновлення його на рівнозначній посаді.

Крім того, суд вирішив стягнути з ГУ НП на користь Маринченка 840,8 грн судового збору та 19 250 грн витрат на правову допомогу.

Відповідне рішення не набирає законної сили до закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи - 30 днів.

Розстріли Євромайдану і справа колишніх "беркутівців"

Екс-"беркутівців" Сергія Тамтуру, Олександра Маринченка, Олега Янішевського, Павла Аброськіна та Сергія Зінченка звинувачують у масових розстрілах людей на Майдані в Києві 20 лютого 2014 року.

Станом на лютий 2018 року слідством було встановлено 48 фактів вбивств та 80 фактів замахів на вбивства людей у лютому 2014 року в центрі столиці.

28 грудня 2019 року Апеляційний суд Києва відпустив екс-"беркутівців" під особисті зобов'язання.

29 грудня їх передали бойовикам ОРДЛО в рамках обміну утримуваними особами.

У лютому 2020 року Маринченко і Тамтура повернулися до Києва.