Нещодавно Європейський суд з прав людини визначив, що за "мову ворожнечі" в коментарях несуть відповідальність не тільки коментатори, а й ті, кого вони коментують. Це викликало неоднозначну реакцію в українському сегменті соцмереж. Але спробуємо розібратися, про що йде мова. Статтею 10 Європейською конвенцією Про захист прав людини та основних свобод встановлено свободу вираження думки. Однак, 2 вересня 2021 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі "Сенчез проти Франції", в якій встановив, що автори публічних повідомлень у соціальних мережах повинні стежити за змістом коментарів на своїх сторінках.

Суть справи в тому, що 10 років тому французький політичний діяч опублікував пост на своїй персональній сторінці в Facebook, під яким утворився ряд коментарів з ворогуючими посилами щодо мусульман. ЄСПЛ встановив, що заявник-політик, мер міста, його аккаунт в соціальній мережі – відкритий для широкого кола людей, публікація була провокуюча, а коментарі під постом пробули понад шість тижнів... Справу розглядали всі судові інстанції Франції. До відповідальності був притягнутий автор публікації, а також, автори коментарів, які несли образливий характер стосовно інших меншин. Мовляв, автор повинен був розуміти: пост розміщений в соціальній мережі, його побачить велика кількість людей, які зможуть висловити свою позицію в коментарях. А враховуючи, що образливі коментарі під постом протрималися понад шість тижнів, суди дійшли висновку, що автор публікації повинен був їх помітити та видалити, щоб не поширювати скандал між расовими групами.

Після звернення політика із заявою в ЄСПЛ про порушення судами Франції статті 10 Конвенції, ЄСПЛ встановив, що в цій справі не було порушення даної статті, а власник персональної сторінки в Facebook і автори коментарів були притягнуті до відповідальності вірно – за не видалені коментарі під постом. Щобільше, ЄСПЛ вирішив, що присуджені штраф у розмірі 3000 євро і 1000 євро моральної компенсації не є надмірними для заявника.

Ухвалене рішення прямо покладає відповідальність на власника аккаунта за контролем коментарів на його сторінці

Цікаво те, що одна із суддів ЄСПЛ не погодилася з ухваленим рішенням і виклала окрему думку від цієї суперечки. Суддя вказала на той факт, що притягнення до відповідальності власника акаунта в соціальній мережі – загроза для свободи слова і, перш за все, стосується публічних людей, у яких в соціальних мережах велика кількість передплатників, за якими стежать громадяни різних країн, і простежити за кожним залишеним коментарем немає можливості. Тому ухвалене рішення прямо покладає відповідальність на власника акаунта за контролем коментарів на його сторінці.

Сьогодні багато політичних діячів та інші громадяни голосно, а іноді резонно висловлюються на своїх персональних сторінках в соціальних мережах. Після цього часто дозрівають скандали, які доходять до судового розгляду.

Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод у 1997 році, а у 2006 році ухвалила Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Ухваливши дані нормативно-правові акти, Україна взяла на себе певний обов'язок, щоб надалі змінити свою внутрішню правову систему. Зараз українські суди активно використовують практику ЄСПЛ у своїх рішеннях. 

Власники акаунтів в соціальних мережах повинні стежити за коментарями

В українських реаліях справи про захист честі, гідності та ділової репутації – одна з найбільш непередбачуваних категорій справ у судах. Для того, щоб суддя встановив факт порушення немайнового права, необхідно надати ряд доказів, які підтверджують порушення прав особи. Але, думаю, рішення ЄСПЛ, про яке тут йде мова, дасть непогану розв'язку судових справ Про захист честі, гідності та ділової репутації, які сьогодні знаходяться в українських судах.

Тому власники акаунтів в соціальних мережах повинні стежити за коментарями третіх осіб, які залишають на їх сторінках, щоб в майбутньому не нести за це відповідальність. Оскільки особи, чиї немайнові права будуть порушені в опублікованих постах або коментарях, зможуть звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів. Звичайно ж, в першу чергу це стосується публічних людей, які ведуть активне соціальне і політичне життя. 

Олег Горецький, керуючий партнер Юридичної фірми "Горецький і Партнери", кандидат юридичних наук (Доктор філософії у сфері права), голова Комітету з питань медіації Асоціації адвокатів України, адвокат, медіатор