В Україні зростає динаміка повернення військовополонених. Лише за останні два дні на Батьківщину повернулися понад пів тисячі українців: позавчора – 200 захисників, а вже наступного дня ще 302 українці вперше за тривалий час ступили на рідну землю.
Експерти пов’язують таку інтенсивність обмінів із новою моделлю роботи, яку запровадив голова Офісу Президента Кирило Буданов. Ще на початку повномасштабної війни під його керівництвом Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими почав організовувати обміни, хоча за класичними міжнародними практиками такі процеси здебільшого відбуваються лише після завершення бойових дій.
Втім українська сторона фактично зламала цю застарілу військову традицію. Повернення полонених стало одним із ключових гуманітарних пріоритетів держави, а для самого Буданова – особистою місією.
Завдяки такому підходу українські воїни, які потрапили до російського полону, отримують шанс повернутися додому ще під час активної фази війни, а не чекати її завершення.
Політичні оглядачі зазначають, що після призначення Кирила Буданова на посаду голови Офісу Президента та його активної участі у міжнародному переговорному процесі динаміка повернення полонених лише зросла. З початку року Україна вже провела три великі обміни, що дозволило повернути сотні наших громадян.
"Ми бачимо результат, якого добивається наша команда. Адже так було після перемовин в Абу-Дабі, те ж саме маємо після Женеви. Якщо кожен раунд міжнародних зустрічей буде супроводжуватися визволенням українців із російського пекла, це і буде наочним і важливим підсумком будь-яких перемовин", – зазначив політичний експерт Олексій Голобуцький.
Таким чином Україні вдалося не лише активізувати процес повернення полонених, а й продемонструвати новий підхід до гуманітарної дипломатії – коли боротьба за кожного українця стає пріоритетом навіть під час війни.
