У мережі заговорили про те, що колишній «міністр безпеки» «ДНР» Олександр Ходаковський повертається. І не абикуди, а може замінити на посаді голови «ДНР» вбитого нещодавно Олександра Захарченка, тобто взяти участь у тамтешніх «виборах».

Сама ідея про проведення «виборів» (чи «референдуму») в «ДНР» є елементом політичного тиску. І невипадково, що ця тема знову постала на порядку денному після загибелі Захарченка. Адже до його ліквідації вона в російських ЗМІ взагалі не педалювалася. Більше того, лідери «республік» самі відмовилися від ідеї проведення «виборів», прекрасно розуміючи, що це є грубим порушенням Мінських домовленостей, через що проти Москви якщо не будуть запроваджені нові санкції, то на її адресу почнуть лунати звинувачення у порушення Мінських угод і підтримки «республік».

У випадку призначення Ходаковського ватажком «ДНР» Москва наразиться на звинувачення

Відео дня

І у випадку призначення Ходаковського ватажком «ДНР» (саме призначення, бо «виборами» це важко назвати) Москва наразиться на звинувачення. Взагалі, Владислав Сурков вже не йде за певним шаблоном: у Луганську з порушенням їхньої місцевої «конституції» був призначений тимчасово виконуючим обов’язки Пасічник. Відповідно, якщо аналогічна дія відбудеться в «ДНР», це свідчитиме про те, що в квазіреспубліках реалізується «абхазький і осетинський сценарій», де замість умовно легітимних президентів, обраних на «народних виборах», в ручному режимі Сурковим призначаються колишні співробітники КДБ.

Попри відверті помилки (мається на увазі призначення Пасічника і доволі недолуга (в плані виконання) ліквідація Захарченка), подібний сценарій все-таки прораховується, а тому в Кремлі прекрасно розуміють можливі ризики отримання Москвою звинувачень в тому, що вона здійснює контроль над «республіками».

Конфлікту між «баштами Кремля» не існує – це вигадка наших «диванних експертів»

Тут варто зазначити, що конфлікту між «баштами Кремля» не існує – це вигадка наших «диванних експертів». Ситуація у «ДНР» і «ЛНР» в плані контролю фінансових потоків і призначення перших керівників – це царина діяльності виключно Суркова. І ніяких конфліктів між ФСБ і ГРУ в моменті призначення ватажків чи контролю над цими «республіками» не існує. Тільки одна людина відповідає за це.

Тож, якщо відбудуться «вибори» чи призначення Ходаковського на місце Захарченка, Сурков наразиться на звинувачення в тому, що він реалізує сценарій, подібний до того, що здійснювався в Південній Осетії та Абхазії. Небезпека тут полягає в тому, що, якщо він піде за калькою дій в Грузії, то останнім кроком тоді повинно буде стати визнання цих самопроголошених республік Москвою в односторонньому порядку.

До речі, у Москві вже лунають заяви не тільки дурнуватих «депутатів» із Криму, але й керівників депутатських фракцій про те, що наступним кроком буде визнання «ДНР» і «ЛНР», на яке Путіну варто піти.

Саме в цьому полягає небезпека сценарію проведення виборів у «ДНР» і «ЛНР».

А хто там буде обраний – Ходаковський чи хтось інший – це не важливо. Та й взагалі, Ходаковський є доволі сумнівною фігурою. Він не має того авторитету на теренах «Донецької республіки», про який розповідають українські ЗМІ. Його вплив дуже перебільшений.

Після призначення Ходаковського будуть виключно косметичні зміни, які жодним чином не вплинуть ні на риторику, ні на дії «республіки»

Якщо навіть Ходаковський стане на чолі «ДНР», це ніяк не вплине на перебіг подій, попри його особисті погляди. Адже і призначення Пасічника жодним чином не змінило ні політики «ЛНР», ні мінських перемовин, ні життя самої «республіки». Відбувся лише перерозподіл фінансових потоків, та й те, між місцевими «елітами», а з потоками, які контролювалися російськими кураторами, все залишилися без змін. Єдине, що змінилося в «ЛНР» – були перерозподілені потоки у вугільній промисловості. Те, що раніше належало Плотницькому у сфері продажу паливно-мастильних матеріалів, а також підприємства і установи, які належали Плотницькому, отримали нових кураторів. Це єдине, в чому відбулася зміна. Плюс – зміна провладної команди: зайшли люди, які підпорядковані безпосередньо Пасічнику.

І після призначення Ходаковського, якщо воно справді відбудеться, будуть виключно косметичні зміни, які жодним чином не вплинуть ні на риторику, ні на дії «республіки». Тому очікувати погіршення ситуації на фронті з приходом до влади в «ДНР» Ходаковського або зміни «політичного курсу» не варто.

Сама ідея про проведення «виборів» у «республіках» вкидається штучно – це знову елемент політичного тиску. Україні не варто приставати на подібні провокації. Росія вже заявила про те, що вона дотримується взятих на себе зобов’язань за Мінськими домовленостями, а також учасники Тристоронньої контактної групи, засідання якої відбулося в Мінську вже після смерті Захарченка, так само заявили про незмінність курсу. Це свідчить про те, що попри всю риторику Кремля, що він жорстко відреагує на загибель Захарченка, і ситуація зміниться, все це – лише слова, які мали на меті дестабілізувати ситуацію всередині України, і не більше того.

Якщо фігура Ходаковського як кандидата на роль ватажка «ДНР» видається доволі сумнівною, то хто може стати більш імовірною фігурою? Захарченко, по суті, вже замінений – Трапєзніков очолив «ДНР». Ця фігура узгоджена Кремлем, про що свідчить його стрімке піднесення на «політичний олімп» «ДНР» та призначення його виконуючим обов’язки. Тому говорити про те, що наразі розглядається фігура чи то Пургіна, чи то Пушиліна, чи то ще когось – не варто.

Кремль не зацікавлений у наявності сильної фігури, яка б спиралася на підтримку місцевих військових еліт. Як свідчить практика, Кремль, навпаки, намагається усунути самостійних гравців «республік».

Дмитро Снєгирьов, співголова громадської ініціативи «Права справа»