Росія взялась активно розхитувати ситуацію щодо поранених українських бійців, евакуйованих з "Азовсталі". Судячи з останніх заяв, які пролунали у Держдумі РФ – ініціативу не обмінювати "азовців" просував особисто спікер Держдуми РФ Володін - існують великі ризики, що окупанти зірвуть попередні домовленості та… не відпустять українських героїв додому в рамках обміну. На такі думки наштовхує і те, що російський слідчий комітет вже розпочав допити військових, яких вивезли в Оленівку.
На жаль, маємо дуже великі ризики невиконання Росією домовленостей. Фактично, РФ вводить усіх в оману, щоб спочатку виманити наших бійців, а потім не лише взяти їх у полон, а й не віддавати.
Проте зрив домовленостей — стара звичка Росії. Прикладів, коли через росіян зривались обміни чи переговори — чимало. Нагадаю, Росія порушила і Будапештський меморандум, і так званий Великий договір, напавши на Україну... Також пам'ятаємо трагічну ситуацію під Іловайськом, коли існувала домовленість, що наші бійці вийдуть з оточення, натомість вони були фактично розстріляні в тому "коридорі смерті"…
Наразі ситуація виглядає так, що Росія хоче організувати чергове пропагандистське шоу. "Азовці" сприймаються росіянами як "приз", тому в Москві так сильно хочуть скористатись ситуацією.
По-перше, українські герої потрібні Росії, аби показати власному народу, що заявлена мета так званої спецоперації — "денацифікація" нібито відбувається.
По-друге, через підступність росіян процедура повернення "азовців", замість поетапного обміну, наразі може стати більш тривалою та складною. Однак шанси обміняти їх все одно залишаються.
Що я маю на увазі? Цілком ймовірно, що Росія може розпочати фейковий суд над нібито воєнними злочинцями та нацистами. Адже саме "Азов" для окупантів є символом вигаданого ними нацизму. А вже після створення вигідної росіянам картинки, захисників Маріуполя можуть обміняти.
Я б не боявся такого показового російського судилища над "азовцями". Думаю, такий фейковий суд ми можемо використати проти самої Росії. Адже показові судові процеси в РФ відбувалися і раніше. Найяскравіший приклад — пропагандистський суд над Надією Савченко.
Тобто зараз теж можемо скористатися ситуацією, щоб просувати українську позицію. Адже українці на суді продемонструють, що вони воювали на своїй землі та відстоювали свою країну. В цьому сенсі пропагандистське судилище може перетворитись на інструмент, корисний для інформаційної боротьби України.
Та варто не забувати про ще один нюанс такого розвитку подій. Паралельно з організацією таких шоу, Росія розраховує спровокувати внутрішній конфлікт в Україні. Окупанти хочуть, щоб ми сварилися між собою, взаємно звинувачували один одного та шукали винних серед тих, хто домовлявся про порятунок захисників "Азовсталі".
Однак варто поставити собі питання: "А що б було, якби тих домовленостей не існувало? Якби захисники Маріуполя там загинули?". Тоді б суспільство звинуватило владу у бездіяльності. Проте, як сказав президент Володимир Зеленський: "Герої нам потрібні живими".
Я вважаю, що не слід наразі фантазувати. Скоріше за все, процедура обміну, про яку домовилась Україна, була складною. І в обміні, як і в процедурі евакуації, мають брати участь представники міжнародних організацій: ООН та Червоний Хрест.
Але якщо домовленості про обмін будуть порушені, українська сторона має публічно на це відредагувати, попередивши, що це вкрай негативно вплине на перспективу перемовного процесу. Коли домовленості зриваються у таких окремих випадках, як обмін полоненими, виникає питання: "Як тоді з Росією в принципі домовлятись про припинення війни?".
Володимир Фесенко, політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента"
