Механізму депортації українських чоловіків призовного віку з-за кордону в Україну не передбачено українським та міжнародним законодавством.
Про це членкиня комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, представниця депутатської фракції політичної партії "Європейська Солідарність" Ірина Фріз сказала в ефірі "Радіо Свобода".
Депутат пояснила, що оформлення консульських послуг військовозобов’язаними за кордоном за наявності військово-облікових документів, як це передбачає законопроєкт про мобілізацію, необхідне для розуміння кількості громадян України за кордоном.
"Надання консульських послуг буде відбуватися протягом 60-ти днів з часу набуття чинності цього закону з одночасною актуалізацією даних. Тобто чоловік призовного віку може прийти, щоб отримати консульську послугу за ці 60 днів і може оновити свої дані. Зазначити місце перебування, контактні дані для того, щоб Міністерство оборони і Генштаб мали чітке розуміння, яка кількість громадян перебуває за кордоном", – зазначила Фріз.
Депутатка каже, що про жодну депортацію з-за кордону українців не йдеться.
"Зараз згідно з чинним законодавством, і українським, і міжнародним, немає механізму депортації людей під час воєнного стану з інших країн. Жодної депортації відбуватися не буде. Це лише для військового обліку потрібно для Міністерства оборони", – додала Фріз.
Законопроект про мобілізацію
Законопроект про мобілізацію можуть винести на розгляд Верховної Ради України вже сьогодні, 10 квітня. Цим законопроєктом передбачено посилення мобілізації в Україні.
Якщо мобілізаційний законопроєкт стане законом, то після підписання документу президентом України, протягом 60 днів з дня набуття чинності (орієнтовно – до липня), усі військовозобов’язані мають навідати свої військкомати (ТЦК та СП) для уточнення даних. Також це можна зробити через електронний кабінет військовозобов’язаного, створення якого є виключно добровільним.
