Президент РФ Володимир Путін навряд чи зможе подолати фундаментальні структурні проблеми, мобілізувавши велику кількість росіян для війни в Україні. Часткова мобілізація, яку він оголосив 21 вересня, створить додаткові сили, але вони не будуть ефективними, а натомість спричинять великі внутрішні та соціальні втрати.
Як стверджують експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 25 вересня, Путін не доклав жодних зусиль, щоб підготувати населення Росії до війни та до мобілізації.
"Путіну доведеться виправити основні недоліки російського військового персоналу та системи техніки, якщо мобілізація матиме будь-які значні значення навіть у довгостроковій перспективі. Його дії наразі свідчать про те, що він набагато більше стурбований тим, щоб доставляти тіла (мобілізованих – УНІАН) на поле бою, ніж усуненням цих основних недоліків", – йдеться у звіті ISW.
За словами експертів, з 2008 року збройні сили РФ не створювали умов для ефективної мобілізації резервістів, які дали б змогу швидко мобілізувати багато людей. Коли більшість країн, реформуючи свої збройні сили, перейшли на контрактну основу, Путін теж це зробив, але паралельно залишив і призов, скоротивши термін несення служби до 1 року.
Тож через це російська армія перейшла на таку собі гібридну модель, яка поєднує в собі солдатів строкової служби та професійних солдатів. А російські військові стали сумішшю професійних контрактників-добровольців і річних призовників.
"Пріоритет у формуванні професійних сил і позбавлення пріоритетності строкової служби, ймовірно, призвело до руйнування бюрократичних структур, необхідних для мобілізації. Мобілізація – це завжди бюрократично складна справа. Це вимагає від місцевих чиновників по всій країні добре виконувати завдання, яке вони, можливо, ніколи не виконують і репетирують рідко, якщо взагалі. Підтримка бюрократичної інфраструктури, необхідної для проведення широкомасштабного призову в запас, потребує значної уваги з боку вищого керівництва – уваги, якої, ймовірно, не приділялося в Росії протягом останніх 15 років", – підкреслюють американські аналітики.
Разом з тим, інформаційні промахи Путіна щодо "спеціальної військової операції", а не війни, не створював в Росії інформаційних умов для підготовки населення до мобілізації. Це особливо важливо, оскільки на російській землі немає ні українських військ, ні військ НАТО, і немає загрози вторгнення в російську глибинку. Зараз не 1812, 1914 або 1941 рік, і фактори, які сприяли мобілізації населення в попередніх російських війнах, просто відсутні в цій агресивній війні, хоч би як Путін представляв її своєму народу.
Тож, як зазначають аналітики, процес мобілізації у Росії буде потворним, якість резервістів низькою, а їхня мотивація воювати, ймовірно, ще гіршою.
"Проблеми, що підривають зусилля Путіна з мобілізації росіян на боротьбу, зрештою, настільки глибокі та фундаментальні, що він не зможе розв'язати їх найближчими місяцями, а можливо, і роками. Ця мобілізація не вплине на перебіг війни у 2022 році і, імовірно, не матиме драматичного впливу на здатність Росії підтримувати нинішній рівень зусиль у 2023 році", - зазначили в ISW.
Мобілізація у Росії
Як повідомляв УНІАН, 21 вересня президент Росії Володимир Путін оголосив про мобілізацію російських військовослужбовців, які перебувають у запасі. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу тоді заявив, що мобілізувати планують близько 300 тисяч осіб.
У британській розвідці вважають, що Росії доведеться вирішувати логістичні та адміністративні проблеми, щоб зібрати 300 тис. військовослужбовців, які навряд чи стануть боєздатними протягом місяців.
Експерти зазначають, що навіть ця обмежена мобілізація буде дуже непопулярною серед частини російського населення, і Путін бере на себе значний політичний ризик в надії створити необхідну бойову міць. Також наголошується, що цей крок фактично є визнанням, що Росія вичерпала запас добровольців, які готові воювати в Україні.
25 вересня одразу в кількох регіонах Росії розпочалися масові протести проти мобілізації, зокрема, в Дагестані, Кабардино-Балкарії та Якутії. За повідомленнями ЗМІ, основний склад протестувальників становили жінки – матері й дружини чоловіків, яким прийшли мобілізаційні повістки.
