У 2014 році почалась війна і виявилось, що радянські афганські настанови щодо порятунку на фронті не працюють. Найактуальніші у світі настанови з такмеду ТССС поступово з’являлись у ЗСУ більше всупереч, а не завдяки керівництву військової медицини. У 2017 році з’явились бойові медики. Зараз 2023-й, і бойові медики не мають визначеного правового статусу.
У бойових медиків є військова спеціальність "молодший медичний спеціаліст без медичної освіти", в них є аж одна на всі ЗСУ учебка з максимальною пропускною здатністю 300 людей на місяць, в них є обов’язок лікувати поранених і… І ще в бойових медиків немає жодного документа, який би визначав їх посадові обов’язки та захищав їх перед законом…
У 2022 році Міністерство охорони здоров’я України дозволяє догоспітальне переливання крові, яке абсолютно точно рятує життя - це наука і світовий досвід. Ми починаємо навчати цього медиків.
У країнах, які використовують настанову з тактичної медицини ТССС, перший фахівець, який може переливати кров - це бойовий медик. Без медичної освіти, зі спецпідготовкою. Україна декларує, що в ЗСУ впроваджена настанова НАТО з медичного забезпечення. Що ми вчимо військо за ТССС. І ось нарешті ухвалено постанову Уряду про забезпечення військових підрозділів кров’ю для трансфузії.
МОЗ готував цю постанову, знаючи, що бойових медиків можна цьому навчити. Що кров треба переливати якомога раніше. Що десятки підрозділів уже навчені і мають холодильники для крові.
Але Командування медичних сил (КМС) блокує постанову й забороняє бойовим медикам переливати кров. Як результат, на виході постанови кров можуть переливати виключно медичні працівники.
На прохання повернути бойових медиків до переліку, відповідь Командування медичних сил: "Це кримінал, незаконна лікувальна діяльність". Тобто, з цієї точки зору, можна сісти в тюрму за порятунок поранених.
"Але ж це так складно, дійсно, нехай це робитимуть медики", - скажете ви. А я скажу, що таким чином майже все, що роблять бойові медики - незаконна лікувальна діяльність. Поставити в вену фізрозчин чи кров - і то, і то медичні маніпуляції. Тільки фізрозчин вбиває, а кров рятує.
Командування медичних сил... блокує постанову й забороняє бойовим медикам переливати кров
Процес визначення групи для переливання займає п’ять хвилин - я демонструвала це на форумі про кров, який ми робили з МОЗ. Програма підготовки бойових медиків затверджена Генштабом і - о, Боже! - ми вчимо їх рятувати життя. Ставити вену, ставити трубку в дихальні шляхи, знеболювати…
Коли кілька місяців тому ми з командою того самого єдиного в ЗСУ навчального центру, який готує бойових медиків, додали в програму підготовки переливання крові, ми надіслали її на погодження в Командування медичних сил. Там відмовились її погоджувати, бо бойові медики - не їх компетенція. Тож програму затвердили в Генеральному штабі, без КМС - дійсно, мають право, адже КМС, де-юре, займається тільки госпіталями. А бойові медики якось самі розберуться.
Отже, ми навчаємо їх переливати кров, і цей документ уже затверджений. Але з точки зору КМС, їх потрібно за це посадити.
Тож підсумуємо.
По-перше, "золотої години" ТССС, коли поранений потрапляє блискавично в шпиталь на гелікоптері, в Україні немає і не буде.
По-друге, єдиний медик, який буде з пораненим хвилини чи години до стабпункту - це бойовий медик. Людина без медичної освіти.
По-третє, ніщо не може замінити втрачену кров, крім крові. Зберігати і переливати її на фронті - це не rocket science. Не в кожному окопі є по холодильнику. Але він може бути там, де генератор і бойовий медик. Щоб почати переливати кров, треба вміти ставити вену і моніторити - бойовий медик це може.
По-четверте, Командування медичних сил не займається бойовими медиками взагалі - це не їх підпорядкування. Отже, воно не навчає і не забезпечує бойових медиків. Але воно забороняє їм рятувати життя.
По-п’яте, поки бойові медики не будуть визнані законом, Командування медичних сил буде погрожувати їм криміналом.
Днями ми, разом з МОЗ та комітетом Верховної Ради з оборони, переконували КМС дозволити бойовим медикам рятувати життя. Щоб КМС перестало вдавати, що бойових медиків не існує.
Хтось у ЗСУ має відповідати за тих, хто рятує життя. Тому, або діалог, або ж нас всіх посадять.
А поки що - ми рятуємо.
Маша Назарова, інструкторка з тактичної медицини
