Попри те, що після перегляду закону про Інститут національної пам’яті в Польщі пункти щодо України не змінилися, націоналістичні і кресові кола все одно лишилися невдоволеними. Їхній душпастир отець Тадеуш Ісакович-Залеський звинувачує президента Анджея Дуду в діяльності на користь Росії лише тому, що той замало атакує Україну через історію Волині.
Як пише польський Newsweek, польський священик називає президента своєї країни водночас і проукраїнським, і проросійським, не зважаючи на те, що така його логіка суперечить сама собі. Але подібна пропаганда живе за своїми правилами. І те, що один з лідерів антиукраїнських націоналістів у Польщі отець Ісакович-Залеський намагається поширити, належить до каталогу дешевих емоцій, а не оцінок міжнародної політики.
В розмові з порталом DoRzeczy.pl про внесення змін у закон про Інститут національної пам’яті Польщі, священик наголошував, що «ховання голови в пісок у питанні вбивств на Волині» служить інтересам Росії.
Читайте такожІсторик про відносини України та Польщі: холодний мир, остання напартачила більше
Видання нагадує про так званий закон Годвіна. В 90-х роках американець Майк Годвін встановив, що коли в публічних дебатах одна зі сторін вдасться до порівнянь з Адольфом Гітлером, дискусію можна закінчувати. А сторона, яка вдалася до такого маневру, програла. В польській версії закону Годвіна роль Гітлера грає Володимир Путін. І от отець Тадеуш Ісакович-Залеський вжив цей фатальний аргумент «ad Putinum».
Священик, відомий своєю радикальною антиукраїнською риторикою, атакує президента Польщі Анджея Дуду за лояльність до України. При цьому він закидає польському лідеру, що його зустрічі з українським президентом Петром Порошенком не правильні, тому що той, на думку священика-націоналіста, «прославляє УПА».
Ісакович-Залеський стверджує, що польська позиція в питанні Волині надто слабка. І це дуже дивна теза, зважаючи на те, що за останні два рокиісторичні суперечки домінували у польській східній політиці, а особливо у відносинах з Україною. Польське видання пише, що це сталося не лише з вини Варшави, а й Києва. Адже президент України «заграє з націоналістичними колами і віддав український Інститут національної пам’яті в руки Володимира Вятровича, конфронтаційного історика, який заперечує масштаби злочинів УПА». Позиція обох сторін таким чином не дозволяє досягти порозуміння в історичних питаннях. Ця ситуація повністю заперечує те, про що говорять польські націоналісти на зразок отця Ісаковича-Залеського.
Видання зауважує, що історичні суперечки домінують не лише і діалозі польських і українських політиків чи істориків. Варшава зняла цілий фільм «Волинь». А потім у Польщі оголосили, що після внесення змін у закон про Інститут національної пам’яті будуть переслідуватися всі українські історики включно з Вятровичем, які заперечують злочини українських націоналістів. Київ відреагував з критикою на таке незрозуміле ставлення Варшави. І це ще раз доводить, що тема Волині і історичної політики домінує у польсько-українських відносинах над реальною політикою. Але для польських націоналістів, таких як Ісакович-Залевський, цього мало. Священик стверджує, що мовляв слабкістю Польщі скористається російська пропаганда, яка буде говорити, що поляки хоч і вшановують загиблих в Катині, але забули про Волинь.
Читайте такожПольща і Україна опинилися в кризі, а попереду видніє катастрофа - польський історик
В дійсності ж російська пропаганда намагається скористатися будь-якою напругою у польсько-українських відносинах. Вона звинувачує Польщу у підтримці України в той час, коли нібито в Києві керують «фашисти». І самою лише пропагандою і тролями в інтернеті справа не обмежується. У Польщі проросійські активісти нищать українські пам'ятники і цвинтарі. А на Заході України відбулася ціла серія антипольських провокацій. Були і випадки, коли самозвані поляки брали участь у антипольських маніфестаціях в Україні. Але всі ці провокації підтримувалися і організовувалися російськими спецслужбами, мета яких налаштували поляків і українців один проти одного.
Москві дуже потрібно, щоб Україна і Польща були в стані конфронтації і щоб питання історії зруйнували будь-яку співпрацю в сфері безпеки і економіки. Тому в Росії радіють кожному антиукраїнському виступу в Польщі. Російські ЗМІ зі смакуванням будуть цитувати кожне таке слово. А кожну спробу порозуміння між Варшавою і Києвом вони будуть яро критикувати.
