Лідери країн «каспійської п'ятірки» (Росія, Азербайджан, Туркменістан, Казахстан та Іран) в казахстанському Актау підписали конвенцію про правовий статус Каспію.
Читайте також«Запитайте у дідусів»: Шойгу в ефірі росТБ лякав німців «силою» Росії
Робота над цим документом тривала з 1996 року. Підписана сьогодні конвенція є «конституцією» Каспійського моря, заявив президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, передають «Ведомости».
Згідно з конвенцією, водна поверхня Каспію залишається у загальному користуванні сторін, а дно і надра діляться сусідніми державами на ділянки. Документ встановлює правила, за якими сторони будуть вести судноплавство, рибальство, наукові дослідження і прокладання магістральних трубопроводів. Під час реалізації масштабних морських проектів в обов'язковому порядку повинен враховуватися екологічний фактор.
Крім того, конвенція фіксує положення про недопущення присутності на Каспії збройних сил надрегіональних держав.
Питання про правовий статус Каспійського моря актуалізувалося після розпаду СРСР. Складності при визначенні статусу Каспію були пов'язані, зокрема, з суперечкою про те, чим він є — озером або морем. Від цього залежало, якими міжнародними нормами права керуватися під час розмежування його на ділянки. Через 22 роки після початку переговорів сторони домовилися, що Каспій — це не озеро і не море, а те й інше одночасно.
Неврегульованість статусу Каспію була однією з перешкод для будівництва Транскаспійського газопроводу, який міг би доставляти газ до Європи з Туркменістану і через Азербайджан дном моря.
