Біологічною війною зазвичай вважають умисне розповсюдження смертельного патогену з метою вбити чи скалічити ворожі сили.
Але диктатор Сирії Башар Асад віддав перевагу іншій її версії з тривалими і небезпечними історичними прецедентами. Його уряд вирішив вивільнити патогени, які зазвичай контролюються системою охорони здоров’я, а також елементарними засобами гігієни, такими як доступ до чистої води і каналізації. Війська Асада умисне нищать інфраструктуру, щоб дати поштовх поширенню різних бактерій, які стають свого роду біологічною зброєю.
Про це пише Foreign Policy, додаючи, що Сирія таким чином скотилася до катастрофічного поширення таких хвороб, яких світ не бачив з часів Наполеона.
Війна завжди була ідеальним місцем для розвитку заразних бактерій і вірусів. Адже солдати сидять у брудних траншеях без санітарії і чистої води, у середовищі, в якому кишить паразитами. Погані умови харчування погіршують ситуацію. А пеніцилін не був рішенням аж до 1940-х років. В часи Наполеонівських війн від пневмонії, тифу і дизентерії загинуло у вісім разів більше британських солдатів, ніж у боях. Під час громадянської війни у Америці дві третини усіх смертей були спричинені пневмонією, малярією і діареєю.
Перша світова війна була першим конфліктом, в якому хвороби відібрали менше життів, ніж ворожа зброя. Флоренс Найтінгейл здійснила справжню революцію у лікарняних практиках гігієни ще в часи Кримської війни 1850-х років, що дозволило скоротити смертність від інфекцій, підхоплених у лікарнях, з 40% до 2%. Але під час Першої світової війни глибокі рани від кулеметів дуже швидко піддавалися зараженню. І єдиним способом зупинити поширення газової гангрени була ампутація. Це дало поштовх для розвитку засобів для дезінфекції ран.
Після 1941 року пеніцилін скоротив рівень смертності від пост-операційної пневмонії з 30% до менш ніж 10%. А випадків зараження під час операцій поменшало до 5%. Під час війни в Іраку більше солдатів США загинули через самогубство, ніж від хвороб. Сьогодні хвороби частіше поширюються в таборах для біженців і переселенців, ніж серед військових.
Історії біологічної війни дві тисячі років. Ассирійці отруїли ворожі джерела води ще в 6 столітті до нашої ери. В 1346 році татари перекидали заражені тіла жертв через мури Феодосії, яка тоді називалася Каффа, щоб розбити облогу за допомогою хвороб. В 1650 році польськи солдати стріляли у ворогів стрілами, отруєними слиною скажених собак. В Італії Наполеон затопив мантуйські рівнини, сподіваючись спричинити поширення малярії. Під час американської громадянської війни прихильники конфедератів продавали одяг хворих на жовту гарячку і віспу солдатам США.
Читайте такожСША можуть покарати Росію за хімічні атаки у Сирії
Під час Першої світової війни Німеччина безуспішно спробувала перетворити на зброю сибірську виразку. А в часи Другої світової Японія використовувала військових полонених для експериментів з газовою гангреною, сибіркою, холерою, дизентерією і чумою, вбивши щонайменше 3 тисячі людей. В бою японські війська розпорошували над китайськими селами заражених чумою блох, що призвело до загибелі 10 тисяч людей, а також 1,7 тисяч японських солдатів. В 1970-х роках СРСР експериментував з сибірською виразкою, віспою і вірусом «Марбург», а також створив стійку до ліків чуму. Диктатор Іраку Саддам Хусейн організував програму біологічної зброї, яка розробляла боєголовки з ботулізмом, сибірською виразкою і афлатоксином.
Але така біологічна зброя має значні ризики. Окрім того, що розповсюдження смертельних вірусів не контрольоване, воно ще й буде помітне на світовій арені. Тому Асад обрав тактику, яка робить поширення патогенів передбачуваним. Він умисне знищує і без того бідну систему охорони здоров’я у Сирії. Таким чином, все можна списати на наслідки нищівної війни. І біологічні атаки лишаються непомітними.
Серед найбільш очевидних масових звірств сирійського диктатора – його нерозбірливі атаки на табори для переселенців, виснажливі облоги міст, атаки на лікарні. Але недооціненою лишається його стратегія знищення інфраструктури громадянського здоров’я і програм з метою пришвидшення спалаху епідемій у густо населених місцях, а також одночасне блокування забезпечення необхідними медичними інструментами і ліками.
Читайте такожПостпред США в ООН: на руках російського режиму є кров сирійських дітей
Мета такої тактики – ослабити усе населення у тих певних регіонах і перевантажити уцілілі медичні заклади, щоб покарати сирійців, які виступали проти режиму Асада. Такий підхід заборонений Женевською конвенцією. Тож сирійський диктатор таким чином скоює воєнні злочини.
