Суд ЄС в Люксембурзі анулював санкції проти членів колишнього українського режиму. І це сталося ударом для європейської зовнішньої політики на пострадянському просторі. Активи колишнього президента України Віктора Януковича, його сина Олександра і ще п’яти членів правлячого клану були заморожені після того, як режим був повалений під час революції п’ять років тому.
Але тепер суд скасував це рішення на підставі порушення «фундаментальних прав» на «ефективний юридичний захист», - пише EU Observer. Санкцій проти Януковича і його поплічників були запроваджені на основі листів, надісланих Раді ЄС в Брюссель від українського уряду, який почав роботу після Революції Гідності.
Але суд у Люксембурзі вирішив, що інформація в цих листах не була достатньою для Ради ЄС для такого рішення. Вердикт не просто анулював оригінальні санкції, запроваджені у 2014 році, а й подальші оновлення їх до 2018 року. Рішення також позбавило обмежень п’ять колишніх чиновників режиму Януковича: Олександра Клименка, Сергія Арбузова, генпрокурора Віктора Пшонку і його сина Артема, а також колишнього голову адміністрації президента Андрія Клюєва.
Читайте такожЗа крок до повноцінного зняття санкцій з Януковича і Ко. Що означає рішення суду ЄС
Україна передала свій список Євросоюзу, тому що всі особи в ньому були звинувачені в розкраданні мільярдів доларів з державної казни. Награбоване було виведене за кордон. Видання пише, що немає жодних сумнівів у тому, що всі вони були винні, особливо після обшуків їхніх дорогих маєтків, де були знайдені купи золотих злитків і вантажівки з готівкою. Власне, вердикт суду ЄС зовсім не виправдав колишніх українських чиновників.
Всі заморожені гроші на території країн союзу так і залишаться замороженими. Тому що рішення суду в Люксембурзі не скасовує рішення ЄС продовжити санкції проти людей з українського чорного списку до березня 2020 року. Рада ЄС також може подати апеляцію впродовж наступних двох місяців і 10 днів.
Але вердикт суду в Люксембурзі завдає великий удар по довірі до Євросоюзу і його планів збудувати тісні відносини з шістьма пострадянськими країнами: Україною, Грузією, Молдовою, Вірменією, Білоруссю й Азербайджаном. Програма «Східного партнерства», запущена у 2009 році, передбачає підписання угод про політичну й економічну асоціацію, щоб відносини між ЄС і цими країнами стали подібними до тих, які вдалося збудувати з Норвегією і Швейцарією.
Читайте такожКонгрес США схвалив нові санкції проти Росії
Коли Янукович відмовився підписувати таку угоду, йому довелося мати справу з масовими протестами, які змусили його тікати з країни в Росію, де він зараз і живе. Після цього Кремль окупував український Крим і розв’язав війну на Сході України. І ця війна навряд чи закінчиться скоро, попри всі дипломатичні зусилля.
Тим часом програма «Східного партнерства» за останні 10 років зупинилася без значних успіхів у ще п’яти країнах. Вірменія і Білорусь обрали путінський «Євразійський союз». Азербайджан досі під керівництвом лояльного до Москви автократа, якого не цікавлять проєвропейські реформи на зразок тих, які проводять Грузія і Молдова. Останні прагнуть приєднатися до ЄС, але, як і Україна, страждають від російської окупації певних територій.
