Великі аграрні холдинги в Україні повністю відмовилися від посівів гречки. Через брак державної підтримки, її вирощують здебільшого малі фермери та середні господарства.
Про це УНІАН розповів виконавчий директор Міжнародної асоціації гречки Сергій Громовий.
"Третину займають одноосібники. Це просто на городах селяни сіють гречку. Є в нас бабця, у неї гектар городу – там гречка, жито, картопля чи ще там щось. І міняє вона ці пропорції щороку. Ще третина – маленькі фермери, в яких 50-200 гектарів землі, а остання третина – середні господарства", – пояснює експерт.
При цьому через відсутність державної підтримки українські фермери постійно зменшують посіви під гречку. Але обсягів врожаю, збирання якого завершується, за умов збереження норм споживання має вистачити для забезпечення потреб населення. Тож дефіциту не буде.
"Рахується врожай просто: один гектар – це, умовно, тонна крупи. Засіяли більше 70 тисяч гектарів. 70 тисяч гектарів це приблизно 70 тисяч тонн крупи. Хоча врожайність насправді зараз приблизно 13 центнерів на гектар – це 1,3 тонни. Споживання – 3 кілограми крупи на людину. Помножте на 25 млн населення – це 75 тисяч тонн", – запевняє Громовий.
Водночас фахівець виділяє ще одну причину того, що гречка не цікавить великих виробників. За його словами, культура є найбільш рентабельною, тобто несе найнижчі ризики в культивуванні – і разом з тим приносить найменше доходу на один гектар. Тому гречку використовують невеликі виробники як "страхову культуру".
"Вона найбільш рентабельна й найдешевша у виробництві. Але малодоходна на гектар. Врожайність її – близько тонни на гектар, а вартість тонни зараз – близько 15 тисяч гривень. Так, у вас виходить 200% рентабельності або навіть більше. Але з кукурудзи чи ріпаку було б у 3-4 рази більше прибутку на гектар", – констатує Громовий.
Врожай в Україні – останні новини
Керівниця аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин в коментарі УНІАН також погодилася з тим, що гречки для внутрішнього ринку буде цілком достатньо. При цьому вона прогнозує деяке зростання цін на гречану крупу і навіть назвала, чому це позитивний момент.
Тим часом зростання врожайності кукурудзи з одного гектара на 20% не допомогло Україні втримати свій основний ринок збуту культури – ЄС. Затримка збиральної кампанії призвела до падіння частки українського імпорту кукурудзи в Європу з 50% до 17%.
