REUTERS

Російське святкування 75-ї річниці завершення Другої світової війни в травні ставить столиці на Заході перед гострою дилемою: відвідувати церемонію чи ні. І кого послати.

Впродовж останніх кількох тижнів це питання обговорюють між собою чиновники Великої Британії й США, намагаючись скоординувати свої відповіді. Але рішення ускладнює непередбачуваність президента Дональда Трампа, а також згода президента Франції Еммануеля Макрона прийняти запрошення Володимира Путіна в Москву на 9 травня, яку він дав, не порадившись з союзниками по НАТО. Про це пише The Guardian.

Читайте такожBloomberg: Путін тримає в таємниці злочини Сталіна в битві проти Заходу за пам'ять Другої світової війни

Відео дня

Для США, Британії й інших західних сил відмова від участі в московському святкуванні може стати підтвердженням розколу на Заході. Крім того, це може бути виставлене як зневага до спільної жертви у боротьбі з нацизмом. З іншого боку, присутність на грандіозному військовому параді в Москві може стати сигналом про схвалення російського військового авантюризму. Адже західні лідери будуть дивитися на загони, які беруть участь у вбивстві мирних мешканців Сирії, окупації Криму й кровопролитті на Сході України.

«Було б негідно для західних лідерів вшановувати армію в уніформі, яка досі тримає в окупації частину України, чи віддавати честь тим самим загонам, які вбивають людей в Ідлібі», - сказав неназваний європейський дипломат.

Західна участь у святкуванні Дня перемоги може бути також використана Москвою як доказ підтримки її спроб переписати історію Другої світової війни включно з відбілюванням пакту «Ріббентропа-Молотова» від 1939 року, укладеного режимами Йосипа Сталіна й Адольфа Гітлера. Цей договір включав поділ Польщі арміями нацистської Німеччини й СРСР. Російське посольство у Вашингтоні стверджує, що лідери Китаю, Індії, Франції, Білорусі, Куби, Кіпру, Чехії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Монголії, Північної Македонії, Палестини, Сербії, Таджикистану, Узбекистану й Венесуели підтвердили свою участь в святкуванні Дня перемоги.

«Є ще кілька лідерів держав, які не відповіли на наше запрошення», - сказав посол РФ Анатолій Антонов.

Читайте такожNew York Times: Ми досі живемо у світі Сталіна

Разом з тим, Путін виключив зі свого «списку запрошених» Польщу й Норвегію. Україна й Литва вже заявили, що не збиралися їхати на парад в Москву, навіть якби їх запросили. В Естонії міністр оборони застеріг президента від прийняття російського запрошення, стверджуючи, що це буде означати «непряму згоду з російською риторикою».

Дональда Трамп, Бориса Джонсона і Ангелу Меркель Кремль чекає в гості у травні, але вони ще не дали відповідь. Дипломати трьох відповідних країн координують свої позиції. Хоча в приватних розмовах вони висловлюють роздратування тим, що Макрон не порадився з союзниками, перш ніж погоджуватися на запрошення Москви. За словами голови МЗС РФ Сергія Лаврова, він повторив запрошення Путіна під час зустрічі з Трампом у Вашингтоні наприкінці минулого року.

«Він висловив зацікавленість в участі в цій події, якщо графік це дозволить», - сказав лавров.

У травні передвиборча кампанія Трампа буде в розпалі. Поїздка в Москву може додати ваги звинуваченням демократів, що президент США під впливом Володимира Путіна. Але ядро виборців Трампа просто ігнорує ці твердження.

Видання пише, що Вашингтон і Лондон в якості альтернативи розглядають можливість участі лідерів США й Великої Британії у вшануванні пам’яті солдатів у Москві. Але вони не будуть присутні на військовому параді. При цьому, вони можуть виступити зі спільною заявою, в якій дистанціюються від військових операцій Путіна в Україні й Сирії, а також від спроб Кремля переписати історію. Інший спосіб збалансувати участь у російських заходах до Дня перемоги – це участь у церемоніях, які пройдуть в Україні 8 травня. Уряд в Києві старається представити українські заходи більш належним способом вшанувати жервт Другої світової війни без ризику продемонструвати підтримку російській агресії.

Читайте такожУ Кремлі заявили, що Зеленського поки не запрошували відвідати Москву 9 травня

«Україна відзначає 8 травня як день пам’яті й примирення разом з усім демократичним світом. П’ять років тому з нагоди 70-ї річниці кінця Другої вістової війни Україна відмовилася від радянського, а тепер російського стилю святкування сталінської перемоги над нацизмом», - сказав виданню український чиновник.

«Саме тому Україна запрошує іноземні країни відвідати пам’ятні події в Києві. Ми зараз працюємо над усіма деталями. Інформація про логістику й порядок денний буде доступна трохи згодом. Зважаючи на все вище згадане, ми сподіваємося, що США візьмуть участь у пам’ятних подіях 8 травня в Києві», - додав співрозмовник видання.

Уряд України думає над тим, щоб запросити міністра оборони США, щоб це стало сигналом про важливість американської військової допомоги у боротьбі проти російської агресії. Інші країни теж думають над тим, щоб використати участь у пам’ятних заходах в Києві для балансування поїздки в Москву.

«Важливо пам’ятати, що інші країни колишнього СРСР теж брати участь у війні. Це заслуга не лише Росії, й варто це визнати», - сказав неназваний західний дипломат.