Оцінюючи ядерну загрозу з боку Північної Кореї, перш за все, слід мати на увазі непередбачуваність режиму. Адже рішення у цій країні ухвалюються однією-єдиною людиною — лідером Північної Кореї Кім Чен Ином. Він дає доволі багато підстав для того, щоб запідозрити його в неадекватності. І це є найголовнішою загрозою.
Що стосується загрози ядерної війни (посол Північної Кореї в ООН Кім Ін-Рен заявив, що ядерна війна може вибухнути в будь-який момент, оскільки США зловживають своїми повноваженнями, — УНІАН), то коректніше було б говорити про небезпеку ядерного вибуху, тому що запаси Північної Кореї оцінюються в одиницях ядерних зарядів. Наразі відсутня достовірна інформація про наявність готових до застосування ядерних боєприпасів та відповідних носіїв таких зарядів. Тобто навряд чи можна говорити про можливість обміну ядерними ударами, але повністю виключати таку загрозу не варто.
Яким чином світова спільнота може стримувати КНДР? Історія стримування Північної Кореї налічує вже десятки років. Наприклад, після розпаду Радянського Союзу Північна Корея теж шантажувала світ своїми ядерними та ракетними програмами. Тоді, в обмін на відмову від подальших ядерних розробок і доступ міжнародних спостерігачів, північнокорейському режиму пропонувалися певні заохочення у вигляді безкоштовних постачань продовольства чи нафтопродуктів. І такий цикл повторювався постійно: Північна Корея щось отримувала, йшла на тимчасові поступки і знову поверталася до шантажу.
Навряд чи можна говорити про можливість обміну ядерними ударами, але повністю виключати таку загрозу не варто
У порівнянні з тим, що було донедавна, змінився лише один момент: раніше на шляху санкцій досить часто стояли Радянський Союз, Китай, а також, певною мірою, Росія. Ці держави, виходячи зі своїх геополітичних інтересів, протидіяли більш широкому застосуванню міжнародних санкцій чи силових заходів щодо КНДР.
Можливості дипломатії зі стримування ядерних амбіцій КНДР обмежені. Якщо розглядати силові засоби, то слід розуміти, що відкрите застосування військових інструментів несе серйозну загрозу масштабної війни на півострові. На військову акцію з боку Сполучених Штатів Америки, КНДР неодмінно відповість ударами по Південній Кореї, столиця якої знаходиться на дальності артилерійського пострілу.
Саме тому силові акції, очевидно, будуть обмежені демонстрацією військової сили та рішучості до її застосування в комплексі з засобами дипломатичного примусу до компромісу.
Саме такий підхід застосовують США — демонструють свою силу, рішучість і готовність застосувати військову силу. По ідеї, це має примусити північнокорейського лідера до пошуку компромісу. Очевидно, це буде той самий традиційний компроміс: Кім Чен Ин погоджується на певні поступки, дає доступ міжнародним спостерігачам до ядерних об’єктів, а натомість отримує міжнародну допомогу.
Саме такий підхід застосовують США — демонструють свою силу, рішучість і готовність застосувати військову силу
Але якщо розглядати цю проблему з іншої точки зору — з точки зору можливості досягнення довгострокових стратегічних домовленостей, то варто повернутися до сумної історії з Будапештським меморандумом. Коли Держсекретар США Тіллерсон ставив питання про те, чому американські платники податків мають платити за кризу в Україні, то один із аргументів, який йому наводили, стосувався саме цього документу. Адже відмова Росії від виконання її власних зобов’язань за Будапештським меморандумом якраз і підірвала систему міжнародних гарантій.
Тобто, теоретично, питання КНДР могло б бути вирішено якщо не назавжди, то досить кардинально — наданням міжнародних гарантій Північній Кореї ядерними державами в обмін на ядерне роззброєння (відмову від програм створення ядерної зброї). Але Росія своїми агресивними діями проти України практично зняла з порядку денного подібну опцію.
Тому найбільшим позитивом може бути чергова тимчасова домовленість. Але між сьогоднішньою кризою та майбутніми домовленостями буде надзвичайно небезпечний період непевності та конфронтації.
Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова
