Пропагандисти, банки та страховики з РФ можуть потрапити до 10-го пакету санкцій ЄС / фото ua.depositphotos.com

В десятий пакет санкцій ЄС, ймовірно, потраплять росіяни, що сприяють масовому викраденню дітей, російські банки і рупори російської пропаганди. 

У "чорному списку" можуть опинитися навіть ті росіяни, про злочини яких раніше не було відомо, пише EUobserver з посиланням на проект санкційного списку. 

Зокрема, трьом російським політикам – Ленарі Івановій, В'ячеславу Духіну і Тетяні Москальковій – загрожує заборона на видачу віз і заморожування активів за допомогу в організації масових викрадень українських дітей з окупованих територій і їх подальшого незаконного усиновлення російськими сім'ями. Москалькова також звинувачується в запереченні існування фільтраційних таборів на окупованих територіях України. Крім них у списку персональних санкцій 59 заступників міністрів, депутатів, сенаторів, прокурорів, пропагандистів і воєначальників.

Відео дня

Серед військових до списку потрапили генерал-майор Олексій Авдєєв, який перебував у районах, "де російська армія вчиняла звірства проти мирних жителів", командувач ВДВ Михайло Теплинський, причетний до розстрілів жителів Бучі та Сергій Каракаєв, генерал-полковник, який відповідав за стратегічні обстріли цивільної інфраструктури в Україні. 

Серед пропагандистів в список потрапили Євген Примаков, голова "Росссотрудничества", два заступника голови Роскомнадзора, керівники "Общероссийского народного фронта", що займається зборами коштів для російської армії і володіє правами на товарний знак символу підтримки війни "Z".

Під санкціями можуть опинитися і 28 компаній. Їм загрожує заморожування активів ЄС і заборона на ведення бізнесу. У "чорному списку":

  • Фонд национального благосостояния России;
  • три банки - "Альфа-банк", "Росбанк " і "Тинькофф банк");
  • два медіахолдинги - "Россия сегодня" (РИА Новости, Sputnik та інші) і "Медиагруппа "Патриот", пов'язана з ватажком ПВК "Вагнера" Євгеном Пригожиним;
  • дві страхові компанії (Страхова компанія "Ингосстрах" і РНПК).

Крім згаданого вище "чорного списку", розглядається введення ембарго на експорт високотехнологічних товарів з ЄС і заборона на мовлення арабських пропагандистських видань RT Arabic і Sputnik. 

Також низка країн наполягає на включенні санкцій проти російської атомної компанії "Росатом" і її голови Олексія Лихачова. Проти цього виступає Угорщина, де "Росатом" будує два реактори, і Болгарія.

Новий пакет санкцій можуть ухвалити напередодні п'ятниці, 24 лютого, річниці російського вторгнення в Україну. Сьогодні міністри закордонних справ ЄС обговорюють цей список у Брюсселі, і він ще може змінитися. 

Проти них досі не ввели санкції-росіяни, які уникли обмежень ЄС

Голова Європейської Ради Шарль Мішель в інтерв'ю бельгійському виданню LeSoir заявив, що блок вже прийняв всі важливі санкції проти РФ.

"Кожен наступний пакет спрямований на те, щоб затягнути петлю і запобігти спробам обійти санкції. ... Але головне вже зроблено, тому що ми ввели санкції проти викопного палива. ... Коли основні заходи вже вжито, то залишається не так багато з додаткових речей, які ви можете зробити", – сказав він.

Водночас дипломати ЄС у коментарі EUobserver зазначили, що блок міг би також додати дітей російської еліти до санкційних списків. Як приклад один з дипломатів навів Данила Соловйова, 21-річного лондонського манекенника і сина російського пропагандиста Володимира Соловйова.

Крім того, деякі члени сім'ї президента Росії Володимира Путіна як і раніше можуть вільно подорожувати і інвестувати в країни ЄС, наприклад, його колишня дружина Людмила Очеретна, у якої є Імперія нерухомості в Євросоюзі, і його хресниця Ксенія Собчак. 

Також ЄС ввів санкції щодо 75 російських олігархів і їх родичів, тоді як у списку найбагатших бізнесменів Росії журналу Forbes налічується 200 імен. Досі не під санкціями прихильники війни в Україні патріарх Кирило і муфтій Талгат Таджуддін.

Колишній посол України в ЄС також зазначив, що Європа могла б ввести обмеження щодо російських алмазів, обмежити торгівлю скрапленим газом і відключити всі російські банки від міжнародної платіжної системи SWIFT.

Санкції ЄС проти РФ - що потрібно знати

Після того, як 24 лютого 2022 року Російська Федерація розв'язала криваву повномасштабну війну проти України, ЄС ухвалив 9 пакетів антиросійських санкцій. Обмеження торкнулися близько 1,5 тисячі росіян і секторів російської економіки. 

Наразі блок готується до прийняття 10 пакету санкцій, який буде приурочений до першої річниці повномасштабної війни в Україні. 

Президент України Володимир Зеленський закликав ЄС запровадити санкції проти атомної галузі, ракетної та дронної індустрій РФ. Згодом він визнав, що "є певний опір" щодо санкцій проти російської атомної галузі. Зокрема, про намір накласти вето на санкції ЄС, якщо вони торкнуться російської атомної енергетики, погрожувала Болгарія. 

Польща і країни Балтії продовжують наполягати на включенні більшого числа російських пропагандистських ЗМІ у санкційний пакет.

Вас також можуть зацікавити новини: